Зміст та тексти - Інститут проблем сучасного мистецтва
Зміст та тексти - Інститут проблем сучасного мистецтва
Зміст та тексти - Інститут проблем сучасного мистецтва
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
86 87Національної опери…» // Літературна Україна. — 1999. — 21 січня.11. Мокренко А. Опера: мовний аспект // День. — 2011. — № 203, 9 листопада.12. Факты. — 2000. — 28 января.13. Церлюк Поліна. Не подавати вимушеність як доброчесність // День. — 2011. — № 220–221,2–3 грудня.14. Дзюба І. З криниці літ. — Т. 3. — К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2007.15. Cокіл: Опера, клавір / Дмитро Бортнянський; Лібр. Ф. Г. Лаферм’єра, переклад, літературнаредакція і післямова М. Стріхи. — К.–Дрогобич: видавець Святослав Сурма, 2012. — 218 с.Олена КОРЧОВА,мистецтвознавецьНОВА ОПЕРА ЄВГЕНА СТАНКОВИЧА: ДОСВІД ПЕРШИХ ВИКОНАНЬО. Корчова. Нова опера Євгена С<strong>та</strong>нковича: досвід перших виконань.С<strong>та</strong>ття присвячена оперній частині музично-театрального доробку одного із провіднихмитців сучасної України Є. С<strong>та</strong>нковича. Прослідковується історія перших виконань новоїопери композитора «Opera Rustica», аналізуються її смисловий ряд <strong>та</strong> музична драматургія.Ключові слова: музичний театр, опера, жанровий стиль, оперна драматургія.Е. Корчевая. Новая опера Евгения С<strong>та</strong>нковича: опыт первых исполнений.С<strong>та</strong>тья посвящена оперной части музыкально-театрального творчества одного изведущих мастеров современной Украины Е. С<strong>та</strong>нковича. Прослеживается история первыхисполнений новой оперы композитора «Opera Rustica», анализируется ее смысловой ряди музыкальная драматургия.Ключевые слова: музыкальный театр, опера, жанровый стиль, оперная драматургия.О. Korchova. The new opera by Yevhen Stankovych: experience of the firstperformances.The article is dedicated to the opera part of the musical theatre art by one of the leading masterof modern Ukraine Ye. Stankovych. It retraces the history of first performances of the composer’snew “Opera Rustica” and analyzes its semantic line and musical dramaturgy.Keywords: musical theatre, opera, genre style, opera dramaturgy.Євген С<strong>та</strong>нкович ус<strong>та</strong>лений в нашій культурній свідомості передусім як провіднийукраїнський симфоніст, автор великої кількості потужних філософсько-симфонічних концепцій.Можна сказати, що симфонічний жанр розкриває глибинне творче «єство» видатногокомпозитора. В той же час у нього є й друге жанрове обличчя — це нахил, навіть «жага»до музичного театру, де він протягом кількох десятиліть займає лідерські позиції як авторпопулярних сучасних балетів. Ос<strong>та</strong>ння театральна прем’єра Є. С<strong>та</strong>нковича «ВолодарБорисфена» (грудень 2010 р.) ос<strong>та</strong>точно закріпила за ним амплуа ще й «балетного»композитора. В. Рожок у своїй с<strong>та</strong>тті «Є. С<strong>та</strong>нкович і сучасний український балет: до <strong>проблем</strong>иеволюції жанру» слушно зазначає, що композитор «… створив власний напрямок балетногосимфонізму, утвердив вис<strong>та</strong>ви «великого стилю», масш<strong>та</strong>бні, багатопланові хореографічніполотна, відкрив широкі можливості розвитку поліфонічних <strong>та</strong>нцювальних форм» [1, с. 7].Натомість, оперну частину музично-театрального доробку Є. С<strong>та</strong>нковича спіткала сумнатворча доля. Його, без перебільшення, геніальна, «проривна» щодо ідеології <strong>та</strong> технологіїфольк-опера «Цвіт папороті» фактично зазнала антиукраїнських репресій, тому що булавизнана «націоналістичною» <strong>та</strong> штучно вилучена із жанрового процесу. Як відомо, «Цвітпапороті» заборонили до виконання в день прем’єри в листопаді 1979 р. і відтоді жодногоразу не виконували повністю. Після тих трагічних подій здавалося композитор, який боліснопережив зрив прем’єри <strong>та</strong> зазнавши жахливої біографічної травми, назавжди відмовиться відоперного жанру, як це було із Д. Шос<strong>та</strong>ковичем після нищівної критики «Катерини Ізмайлової».Однак підчас святкування 65-річного ювілею Є. С<strong>та</strong>нковича в 2007 р. с<strong>та</strong>лася приємнанесподіванка: було оголошено анонс його нової опери «Страшна помс<strong>та</strong>» за М. Гоголем(тим більше, що цей проект був знаковий через первинну ідею опрацювання саме цьогосюжету учителем Є. С<strong>та</strong>нковича Б. Лятошинським). Твір був замовлений композиторуНаціональним оперним театром і очікувався на сцені протягом найближчого часу. З’явилисянавіть відповідні публікації в пресі, як, наприклад, с<strong>та</strong>ття Н. Петринської «Операція Гоголь-200» в газеті «Тиждень», де було сказано, що прем’єра запланована на кінець 2009 року.На жаль, з різних причин «Страшна помс<strong>та</strong>» <strong>та</strong>к і залишається, поки що, анонсом цілкомвірогідної і очікуваної культурної події.Отже, й друга оперна спроба Є. С<strong>та</strong>нковича досі є нереалізованою. І лише з третьої спробикомпозитор здійснює, нарешті, свій практичний оперний с<strong>та</strong>рт. Мова йде про його твір «Operarustica», створений в 2008 р., оперу, що стрімко завойовує власний концертно-сценічнийпростір низкою прем’єрних виконань. Їх аналіз, а <strong>та</strong>кож безпосереднє знайомство з партитуроюпереконують, що «обхідний маневр» композитора через жанровий резерв камерної опериспецифічного пісенного формату виявився цілком успішним. Автор не тільки заповнивпусту індивідуальну жанрову нішу, але й відкрив нову перспективу вирішення винятковогострої естетичної <strong>проблем</strong>и — віднайдення художньої схеми сучасної української опери.Твір призначено для обмеженого виконавського складу — двох солістів, сопрано<strong>та</strong> баритону, камерного оркестру, з опорою на струнну групу, <strong>та</strong> соліс<strong>та</strong>ми-інструмен<strong>та</strong>ліс<strong>та</strong>ми— флейтою, гобоєм, кларнетом і фортепіано. За словами самого композитора, оперу написанодля концертної сцени, що й зумовило її виконавську мобільність. Лише за два роки свогоіснування «Оpera rustica» виконувалась вже близько десяти разів — повних і фрагмен<strong>та</strong>рних,українських <strong>та</strong> закордонних, цілісним виконавським складом <strong>та</strong> скороченим. Це свідчитьпередусім про вагому художню актуальність твору, здатність викликати у публіки серйознийемоційний резонанс, особливу музичну «кон<strong>та</strong>ктність» щодо слухацької аудиторії. Більш ніжуспішний досвід перших виконань дозволяє очікувати, що опера посяде гідне місце середнайпопулярніших зразків жанру.Два повномасш<strong>та</strong>бних виконання відбулись на початку 2011 р. — 21 лютого на сценіКиївської дитячої академії мистецтв <strong>та</strong> 24 лютого у Вінниці. Опера була предс<strong>та</strong>вленанайкращим складом — Національним камерним оркестром солістів «Київська камера<strong>та</strong>»і співаками Олександром Бойком <strong>та</strong> Тамарою Ходаковою. Під керівництвом Валерія Матюхіна,який є справжнім «фанатом» твору і одним з її першовідкривачів-диригентів, «Opera rustica»впевнено закріплюється в концертному репертуарі колективу.Національною прем’єрою «Оpera rustica» с<strong>та</strong>ло її виконання 8 червня 2009 р. в Пол<strong>та</strong>ві,що відбулося в межах акції «Дні М. Лисенка в Пол<strong>та</strong>ві» силами симфонічного оркеструОбласного музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя під орудою Ві<strong>та</strong>лія Скакуна (солістиВікторія Ягідка <strong>та</strong> Сергій Озерянко). Тоді ж з’явився і перший музикознавчий комен<strong>та</strong>рдо твору — інформаційна с<strong>та</strong>ття відповідального секре<strong>та</strong>ря Спілки композиторів УкраїниТ. Невінчаної, опублікована на офіційному сайті організації. В цій с<strong>та</strong>тті містяться важливівихідні оцінки твору, в якому «поезія і музика злились у єдине довершене ціле…» і якийпередусім позначений «мелодизмом рідкісної краси і виразності, неперевершеним майстромякого є Є. С<strong>та</strong>нкович» [2].Другим важливим виконанням с<strong>та</strong>ла російська прем’єра опери, здійснена в Тюмені 21грудня 2010 р. під керівництвом дириген<strong>та</strong> Антона Шароєва силами симфонічного оркестру«Камера<strong>та</strong> Тюмені» <strong>та</strong> солістів Національної філармонії України Ольги Чубаревої і РоманаСмоляра. Варто наголосити, що ідея <strong>та</strong>кого «українсько-сибірського» музичного проекту, як,власне, і формат майбутнього твору були запропоновані композитору саме А. Шароєвим.Фактичне повторення даного проекту відбулося на сцені Національної філармонії рікпотому, восени 2011 р., і було широко висвітлене в ряді газетних <strong>та</strong> інтернет-публікацій (в томучислі О. Шевченко, Л. Олійник, Ю. Бенті <strong>та</strong> ін. На особливу увагу заслуговує журнальна с<strong>та</strong>ттяР. Горбика «Із Росії з любов’ю», надрукована в щотижневику «Український тиждень».Дана публікація здивувала як багатьох фахівців-музикознавців, <strong>та</strong>к і просто поціновувачів<strong>та</strong>ланту Є. С<strong>та</strong>нковича передусім своєю неприхованою тенденційністю. Скорис<strong>та</strong>вшисьтим фактом, що до проекту має певне відношення політик — предс<strong>та</strong>вник провладноїпартії А. Толстоухов, за сумісництвом засновник і голова товариства «Україна — Росія»,Р. Горбик в своїй с<strong>та</strong>тті розгорнув безпрецедентну за сміливістю історичних аргументівконцепцію «добровільного діалогу <strong>та</strong>ланту з владою», до якої долучив у ролі «звинувачених»Д. Шос<strong>та</strong>ковича (який, на думку автора, співпрацював із С<strong>та</strong>ліним), К. Орфа, який «заплямував
Change language