Зміст та тексти - Інститут проблем сучасного мистецтва

238 239Св. Катерина. Середина XVIII ст. Село ХворостівВолинської обл. Музей Волинської ікони в Луцькуправоруч, крила розпростерті. Житійна сцена— успіння Іоанна — винесена у невластивийдля православної традиції спосіб — осібно,у лівий нижній кут. У правому куті так самовиокремлена сцена мучеництва у котліі одночасно натяк на Одкровення Іоанна— Геєну Вогняну у сценах Страшного Судузавжди зображали у нижній правій частині.У лівій руці чаша зі змією, як нагадування проспокуси на острові Патмос — апокрифічнийсюжет, введений в іконопис народноютрадицією, яка впевнено входить в уніатськуікону.Серед численних іконописців цьогоперіоду на Волині найбільш знаним є ЙовКондзелевич. Його твори відзначаютьсяособливо майстерним виконанням,вишуканим колоритом, знанням іконописнихтрадицій, які художник гармонійно поєднуєз засадами європейського мистецтва.Доробок цього майстра помітно трансформуєнаціональну іконописну традицію,наближаючи її до належного естетичногосприйняття в тогочасному мистецькомусередовищі. Еталонним зразком йоготворчості є ікона «Георгій-воїн», якахарактеризується певними новаціямиу сюжеті та експресивністю художньоїмови. У цій іконі той самий прийом, що й уСв. Іоанна — в лівий кут винесена сценазмієборства — явні впливи західної іконописної традиції.Образ Св. Катерини (сер. XVIII ст., с. Хворостів) за стилістикою перегукуєтьсяз тростянецьким «Коронуванням Богородиці». Ритоване по левкасу доличне письмо сірогокольору, виконане травленим сріблом, вкрите золотими ритованими квітами. Веселий янголпуттіна хмарці — явне запозичення з європейського бароко. Разок перлів, який вже немаєнічого спільного з іконописними «жемчужками»811 , досконало гармонує з делікатним білиммереживом сукні — доволі світський елемент любування фактурами тканин, свідчить прознання художником традицій західноєвропейського портретного живопису. Глибока об’ємнарама покрита травленим сріблом так само, як сукня, і практично є її продовженням — тутбачимо явні впливи народної традиції, ознаки «страху пустоти», властивого творам народногоспрямування.Ікони Св. Варвари (с. Сьомаки Луцького р-ну) та Св. Параскеви (с. Підгайці Луцького р-ну,поч. XVIII ст.) теж відтворюють стилістичну тенденцію епохи. З одного боку, своєю усталеноюкомпозицією та стилістикою ікони боронили догмати православної церкви від католицизмута реформаторського руху, а з іншого, — спираючись на народну творчість, іконописвикористовував досягнення західного мистецтва. В такий спосіб у царину іконографічногосакруму входив профанум, але так само, як тінь робить світло яскравішим, профануму невеликих дозах творив сакральну частину більш рельєфною.XVII–XVIII ст. для земель польсько-українського пограниччя були доволі складнимперіодом. У сакральному малярстві це проявилося, з одного боку, в консервативному ставленнідо іконописної традиції, а з іншого — у природному поступі європейського мистецтва. Булиприхильники обох тенденцій, але суперечку, нарешті, вирішили замовники-уніати, які,користуючись знаковою системою православної традиції, змусили переосмислити старісюжети у відповідності з новими естетичними вподобаннями та витворити нові. Характерноюознакою цього часу є значне зменшення кількості творів елітарного рівня — очевидно, попит1Імітація перлів по краях тканини в іконах.у всі часи породжував пропозицію. Практично, візантійська форма, відлучена від її природноголітургійного середовища, вводиться у релігійний репертуар західного мистецтва, посилюючийого східними прототипами. Проте сама сакральна традиція української культури поступововтрачає свій авторитет під натиском європеїзованої цивілізації.1. Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку XVIII ст. —Львів, 2001. — С. 60.2. Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом. — Нарис 8: Польща в українській історії.3. Litak S. Kościół Unicki obrządku greckiego na styku dwóch kultur w XVI–XVIII wieku //BelarusLuthuania Poland Ukraine. The Foundation of Historical and cultural traditions in East Central Europe.International Conferece. — Rome, 1990. — S. 264.4. Mironowicz A. Prawosławie i unia za panowania Jana Kazimierza. — Białystok, 1997. — S. 167.5. Холмско-Варшавский епархиальный вестник, издаваемый при Холмско-ВаршавскойАрхіерейской кафедре за 1895 год. — № 3.6. Цит. за: Papierzyńska-Turek M. Prawosławie i grekokatolicyzm w polskiej historiografii i publicystycehistoprycznej// Spotkania Polsko-Ukraińskie. — Lublin, 1992. — S. 47–57.7. Буркхард Титус. Сакральное искусство Востока и Запада. Принципы и методы. — М., 1999.— С. 7.8. Холмско-Варшавский епархиальный вестник, издаваемый при Холмско-ВаршавскойАрхіерейской кафедре за 1895 год. — № 3.9. Ярашэвіч А. Абразы Тамаша Міхальскага у музеї старажытнабеларускай культуры (Мінск)// Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть: Матеріали VII міжнародної науковоїконференції з волинського іконопису. — Луцьк, 2000. — С. 59–60.10. Успенский Б. Солярно-Лунарная символика в облике русского храма // California SlavicStudies. — Vol. 16. — University of California Press. — Berkley, Los-Angeles, Oxford. — 1993. — P. 241–251.МАЛОВІДОМА ДОСЛІДНИЦЬКА ШЕВЧЕНКІАНАМИКОЛИ БУРАЧЕКАВолодимир ПЕТРАШИК,кандидат мистецтвознавстваВ. Петрашик. Маловідома дослідницька шевченкіана Миколи Бурачека.Стаття присвячена дослідженню творчості Т. Г. Шевченка пейзажистом і науковцемМиколою Бурачеком та його внеску в розвиток шевченкознавства України ХХ ст.Ключові слова: Шевченко-художник, жіночий портрет, ілюстратори «Кобзаря», офорт.В. Петрашик. Малоизвестная исследовательская шевченкиана Николая Бурачека.Статья посвящена исследованию творчества Т. Г. Шевченка пейзажистом и ученымНиколаем Бурачеком и его вкладу в развитие шевченковедения Украины ХХ века.Ключевые слова: Шевченко-художник, женский портрет, иллюстраторы «Кобзаря»,офорт.V. Petrashyk. Little-known scientific shevchenkiana by Mykola Burachek.The article analyzes the scientific shevchenkiana by a landscape painter and scientist MykolaBurachek and his contribution to the development of Shevchenko studies in Ukraine in the 20thcentury.Keywords: Shevchenko an artist, portraits of women, illustrators of “Kobzar”, etching.Попри те, що мистецька творчість Тараса Шевченка доволі широко висвітлена в працяхукраїнських мистецтвознавців, залишається ще доволі багато перспектив для поглибленняобразотворчої шевченкіани. Зокрема, в цьому плані малознаною залишається науковотеоретичнашевченкіана художника і мистецтвознавця Миколи Бурачека, автора монографії«Великий народний художник», присвяченої творчості Шевченка-художника. Твори Кобзаря