Зміст та тексти - Інститут проблем сучасного мистецтва

96 97партій. Музичний театр Монтеверді, народжений із єднання слова і музики, емоції та інтелекту,відкривав нові шляхи в майбутнє європейської музичної культури.Спрямованість художніх пошуків митця відповідала найбільш важливим очікуваннямлюдей XVII ст., їхньому прагненню музики експресивної та репрезентативної. Протесміливість музичної мови Монтеверді та величезний вплив його музики на слухачів були здатні«налякати» наступні покоління, вже орієнтовані на розміреність та врівноваженість художніхобразів. Барокова естетична система у XVIIІ ст. потрохи поступалася новим вимогам, щоробили неактуальною творчість одного з найяскравіших та найрадикальніших представниківбарокового мистецтва Клаудіо Монтеверді.1. Лобанова М. Западноевропейское музыкальное барокко: проблемы эстетики и поэтики /М. Лобанова. — М.: Музыка, 1994. — 320 с.2. Histoire de la Musique Occidentale. Sous la direction Brigitte et Jean Massin. — Paris: Fayard,1995. — 1312 p.3. Музыкальная эстетика Западной Европы XVII–XVIII веков. — М.: Музыка, 1971. — 688 с.ХРАМОВА КОНСТАНТАВ «БОРИСІ ГОДУНОВІ» М. П. МУСОРГСЬКОГОАнна ЛУНІНА,мистецтвознавецьЛуніна А. Храмова константа в «Борисі Годунові» М. П. Мусоргського.Творчість М. П. Мусоргського фундаментально досліджена в музикознавстві. Але все-такизалишаються теми й аспекти, що недостатньо розглянуті й проаналізовані музикознавчоюдумкою. Одна з них — проблема релігійно-філософської позиції автора. Не претендуючина категоричність висновків, у даній публікації пропонується ще одна версія й точка зорув розгляді теми «духовної віри». Аналізується дана проблема на прикладі опери «БорисГодунов» з акцентом на висвітленні образності, драматургії й загальної композиції музичнотеатральногодійства з позицій релігійно-сакрального, «храмового» ракурсу.Ключові слова: оперне дійство, храмова образність, сакральна семантика, юродство,локус святості, духовно-божественна символіка.Лунина А. Храмовая константа в «Борисе Годунове» М. П. Мусоргского.Творчество М. П. Мусоргского фундаментально исследовано в музыкознании. Но всеже остаются темы и аспекты, которые недостаточно рассмотрены и проанализированымузыковедческой мыслью. Одна из них — проблема религиозно-философской позицииавтора. Не претендуя на категоричность выводов, в данной публикации предлагается ещеодна версия и точка зрения в рассмотрении темы «духовной веры». Анализируется даннаяпроблема на примере оперы «Борис Годунов» с акцентом на освещении образности,драматургии и общей композиции музыкально-театрального действа с позиций религиозносакрального,«храмового» ракурса.Ключевые слова: оперное действо, храмовая образность, сакральная семантика,юродство, локус святости, духовно-божественная символика.Lunina А. Temple constant in «Boris Godunov» by M. P. Musorgsky.M. P. Musorgsky’s heritage is fundamentally investigated in musicology. However there arethemes and aspects remaining being not enough reviewed and analyzed from musicology side.One of them is the problem of religious and philosophical position of the author. Without pretendingto be categorical in conclusions, this publication proposes one more version and point of viewconsidering the theme of «spiritual faith». Present problem is analyzed on example of the opera“Boris Godunov” with accents on reviewing of imagery, dramaturgy and general composition of themusical and theatrical action in terms of religious and sacred “temple” view.Keywords: opera action, temple imagery, sacred semantics, God’s fool, the locus of holiness,the spiritual and divine symbolism.М. П. Мусоргський — композитор, чия творчість постійно перебуває в орбіті увагимузикознавчої науки. Здавалось, стільки вже написано досліджень із докладним аналізом усіхтворів композитора, стільки ракурсів запропоновано у розгляді спадщини загалом й конкретнихопусів. Проте, навіть при такій фундаментальній й різнобічній вивченості творчості автора,можна продовжувати знаходити раніше не розкриті проблеми й теми для подальшого аналізу,поповнюючи арсенал музикознавчих накопичень новими ідеями й ракурсами дослідження.Релігійно-філософський аспект є одним з найбільш актуальних питань у розгляді творчостікомпозитора. Йому в музикознавчих працях вже раніше приділялася увага. Однак все-такиця тема залишається «відкритою» для подальшого вивчення, що обумовлено глибинноюй багатоплановістю ідейно-сенсового контексту творчості композитора. У даній публікаціїпропонується висвітлення релігійно-філософського, «храмового» аспекту творчості авторана прикладі опери «Борис Годунов»541.Отже, храмове — як морально-духовна, «соборна ідея» й модель позамежнобожественногосенсу втілюється в опері на всіх драматургічних рівнях. Проаналізуємокожний з них.Образно-просторовий контекст. Найважливіші події в опері розвертаються в межаххрамового простору. Храм, монастир, собор є не тільки місцем проведення обрядово-ритуальнихдійств, це семантично й функціонально значимі топоси. Церква й біляцерковний простір— це хронотопи небесно-божественного царства, символ живого втілення ідеї соборності,знак святості. Перша картина прологу розвертається в межах Новодівочого монастиря,друга картина прологу — «Кремль Московський — площа між Успенським і Архангельськимсоборами» (авторська ремарка); перша картина I дії — келія Чудова монастиря; II дія —Царський терем; перша картина IV дії — «Площа перед собором Василя Блаженного», другакартина IV дії — «Грановита палата в Московському Кремлі». Пояснювальними ремаркамиМусоргський виділяє просторово-територіальні й архітектурно-символічні локуси, що маютьглибоке змістовне значення й повинні сприйматися як певні знаки-символи.Важливо відзначити, що Мусоргський «храмову» (святу, божественну) символікузавжди подає в контрасті із протилежним полюсним знаком — з мирським, гріховним,низинним. Таким чином він зіштовхує полярні образні сфери — високе-низьке, святе-грішне,божественне-земне, серйозне-сміхове, сакральне-профанне, вибудовуючи контрастнийконцепційний рельєф твору, на тлі якого виписує образ кожного персонажа опери. На підставідраматургічного контрасту між полярними сферами маркується бінарна структура опери, їїпросторовий континуум, що вибудовується на діалектизмі протилежних локусів-сфер.Згідно з висновками Т. Антипової: «Соборная площадь Московского Кремля средствамиархитектурной символики воплощала в себе идею извечного круговорота жизни царейроссийских. В Успенском соборе — их венчали на царство, в теремах и палатах… они жили,в Архангельском соборе … они находили свое вечное успокоение» [1, с. 70].Сам церемоніал вінчання Бориса на царство складався за традиційною схемою — з п’ятичастин (так вінчалися на царство й попередні царі):вхід Бориса в Успенський собор;молебень вінчання на царство;літургія вінчання на царство;урочистий вихід з Успенського собору вже вінчаного царя й поклоніння в Архангельськомусоборі покійним володарям;царський бенкет.Мусоргський стискає тимчасові рамки подій, пов’язаних з коронуванням Бориса. Вінзастосовує метод драматургічного контрапункту. Десь «за кадром» розвертається молебно-1Релігійно-моральна тема творчості М. Мусоргського в обговоренні досить складна, тому щовсе, що стосувалося віри й внутрішньої «сакральної» сторони життя композитора, їм приховувалося.Уривчасті, сумбурні, суперечливі міркування про Божественне, що іноді зустрічаються в епістолярнійспадщині композитора, картину релігійних переконань Мусоргського чи ледь розкривають. І хоча І. Лапшинуказує на еволюцію поглядів Мусоргського від релігійно-морального зацікавлення й захопленняІоганом-Каспаром Лафатером до безвір’я, або, вірніше, до віри в доктрину дарвінського вчення пропоходження людини, питання його внутрішньої віри так і залишається невирішеним. Можливо, відповідьна це «буттєве» питання слід шукати в музиці композитора, де «релігія серця» (І. Лапшин) розкриваєсебе в ідейно-сюжетній і образно-символічній фабулі творів. Розгляд опери «Борис Годунов» у релігійнофілософськомуаспекті може послужити підмогою в обговоренні питання віри композитора.