Вісник № 13 PDF (Size: 2,65 МБ) - ХПІ - Національний Ñ‚ÐµÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ð¹ ...

Результати дослідження. Економіка на даному етапі розвитку перетворюєтьсяв систему, яка функціонує на основі обміну знань і їх взаємного оцінювання, аголовним джерелом прогресу є цінності, створювані знанням. Така оцінка свідчитьпро те, що традиційні фактори виробництва вже не є визначальними у виробництві,поступаючись місцем інтелектуальному капіталу. Для сучасної компанії головнимпредметом виробництва стає інформація, а засобом виробництва – знання, абоінтелектуальний капітал як одна з форм функціонування знання.Перехід від технологій high-tech до технологій high-hume, що визначають нетільки формат сучасного глобального суспільного виробництва, а й тенденціїстановлення нових соціальних відносин, об’єктивно вимагає широкогоміждисциплінарного підходу, спрямованого на дослідження людини діючої, людинитворчої, котра своєю самореалізацією втручається у функціонування систем, щосаморозвиваються. А отже, для розкриття нової ролі людини в економіці знаньцілком придатною є синергетична методологія.Сьогодні відкрита система, що динамічно розвивається, висуває більш високівимоги до працюючих в ній креативних творчих особистостей: вони повинні умітивільно адаптуватися до ситуації у зв’язку з виникненням нових видів спеціалізацій;через персоніфікацію виробництва й ускладнення виробничих процесів не тількишвидко переключатися з однієї спеціальності на іншу, але й справлятися зпідвищенням складності і вимог кваліфікації для кожної конкретної операції. Отже,працівник повинен адаптуватися до необхідності збільшення інтенсивності набуття ізастосування знань. Самоменеджмент, інформаційні і комунікативні навички,необхідні для роботи в команді, – це ключові компетенції затребуваногоспівробітника.Особливості процесу придбання і використання знання визначають зв’язокіндивідуума з організацією, інтелектуальний капітал якої він формує. З одного боку,працівник має потребу в організації, особливо через тривалу спеціалізацію знання,яке може бути застосоване тільки в організації і завдяки організації. З іншого боку,працівник кваліфікованої праці, знання й уміння якого створюють його унікальнийкапітал, значно відрізняється від звичайного промислового робітника. Власне, уцьому зароджується синергічний ефект, який доводить об’єктивну взаємовигідністьспівпраці організації та найманого працівника інтелектуальної праці, а томупред’являє якісно нові вимоги до формування системи менеджменту людськихресурсів.У рамках неокласичної економіки традиційна економічна категорія «праця»поступово поглинається узагальненим поняттям «капітал». При цьому капіталомвизнається будь-який актив – фізичний або людський, що володіє здатністюгенерувати потік майбутніх доходів. Процеси, які відбуваються в економіці,свідчать, що капітал у традиційному розумінні, тобто в матеріально-речовій іфінансовій формі, поступово перестав бути основою оцінки вартості комерційногопідприємства. Інтелектуальні активи все частіше виступають у ролі фінансовихінструментів, за допомогою яких розв’язуються різноманітні фінансово-економічнізавдання: підвищення ринкової вартості, стабілізація бізнесу, залучення інвестицій[2, с. 94-95]. Відтак, наступним проявом синергізму можна вважати новуінтерпретацію поєднання праці і капіталу як провідних факторів сучасноговиробництва.157