Вісник № 13 PDF (Size: 2,65 МБ) - ХПІ - Національний Ñ‚ÐµÑ Ð½Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ð¹ ...

пасажирських перевезень на певних напрямках та лініях. Проте, наприклад, уавіакомпанії «Авіалінії Антонова» виникає інша проблема, яка пов’язана ізскладністю прогнозування розвитку екстраординарної частини чартернихперевезень. Її вирішення полягає у формуванні прогнозних моделей ймовірностівиникнення попиту у певні періоди часу із прив’язкою до регіонів світу.При існуванні вантажного бізнесу у рамках вантажно-пасажирськогоавіаперевізника практично завжди виникає дилема щодо можливості виділеннявантажного бізнесу в окрему компанію або орієнтування на розвиток єдиної системивантажопасажирських перевезень. Вітчизняні вантажно-пасажирськіавіаперевізники, в тому числі і «Міжнародні авіалінії України», на сьогодні існуютьу рамках єдиного авіаперевізника, хоча, на думку автора, виділення дочірньоївантажної авіакомпанії може мати суттєві переваги, пов’язані із значнимзбільшенням капіталізації вантажної компанії, автономізації вантажної складової,що дасть змогу більш якісно організувати бізнес-процеси, зменшити неефективнінапрямки та вантажні лінії тощо. Проте, це буде ефективним лише за умовиреального розвитку вантажного бізнесу, що має виразитися, передусім, у поповненніта оновленні парку літаків. У відповідності із бізнес-планом розвитку авіакомпаніїмає бути чітко визначений розвиток його вантажної складової.На думку автора, якщо прийнято рішення щодо створення вантажного бізнесу врамках дочірньої авіакомпанії, то у бізнес-плані має бути відображений йогореальний фінансових стан на момент створення; автономний статус, що маєпроявлятися у максимізації прибутків саме від доставки вантажів; має бутипобудована бізнес-модель (початково імітаційна, а згодом і реально діюча) взаємодіїдочірньої вантажної авіакомпанії та головного підприємства як щодо виробничої,так і стосовно фінансової діяльності; повинен бути передбачений достатній рівеньстатутного капіталу та інвестицій для дочірньої авіакомпанії, який має сприятипокриттю можливих збитків на початковому етапі функціонування; повинно бутипередбачено успішність розвитку вантажного сегменту авіакомпанії та узгодженістьбізнес-плану дочірньої вантажної авіакомпанії та головного авіаперевізника. Дляоптимального розвитку вантажного бізнесу, як в рамках дочірньої авіакомпанії, так ів рамках суто вантажного перевізника також необхідно здійснити максимізаціювласних продажів (рівень дохідності від власних продажів значно більше за рівеньдохідності від агентських продажів); реалізувати інформаційні рішення в рамкахінтегрованої інформаційної системи авіакомпанії щодо управління ресурсами,дохідністю та продажами; збільшити доставку спеціальних категорій вантажів, якіперевозяться за значно вищими тарифами; реалізувати інформаційні рішення щодовідстеження вантажів типу RFID.Висновки. В процесі проведення наукового дослідження автором буловиявлено, що недостатньо вивченими є методико-прикладні аспекти бізнесплануванняу вітчизняних вантажних авіакомпаніях, що мають сприяти реалізаціїкомплексу бізнес-планування, який створений у рамках системи бізнес-плануваннявантажних авіакомпаній. Встановлено, що при формуванні наповнення методичногота прикладного рівнів бізнес-планування має бути орієнтація на конкретнихвітчизняних авіаперевізників вантажів, а саме суто вантажну авіакомпанію та навантажно-пасажирського авіаперевізника, через суттєві відмінності у побудові їх30