Partnerstwo dla Pokoju 20 lat później

національні оборонні бюджети продовжуватимуть скорочуватись.
У такій ситуації будь-яка допомога розглядається доречною, а нова
стратегія партнерствa виглядає здатною компенсувати зниження
можливостей країн-членів Альянсу. В цих умовах, НАТО, фактично,
закриває очі на сумнівну репутацію своїх країн-партнерів у таких сферах
як дотримання прав людини, або недемократична форма правління.
Розширення мережі партнерів Альянсу має й інший недолік:
постійне зростання призводить до ускладнення процесу прийняття
рішень, узгодження їх з партнерами, та втілення в життя. Ідея
„глобальної НАТО” все частіше й частіше згадується як у Вашингтоні, так
і в європейських столицях. Американська дослідниця А. М. Слотер,
коментуючи ідею Генерального секретаря Андерса Фог Расмуссена про
перетворення Альянсу у „хаб мережі глобальних безпекових
партнерств”, пропонує ідею „двох НАТО в одному”. Перша НАТО – це
„внутрішня НАТО”, альянс з колективної безпеки, покликаний залучити
статтю 5 Вашингтонської угоди у разі нападу на будь-якого члена
організації. ЇЇ сфера компетенція обмежуватиметься європейським
континентом і вона буде дотримуватися стратегії „жорсткої безпеки”,
використовуючи ресурси усіх країн альянсу. Друга НАТО – це
„глобальна НАТО”, від якої партнери з усього світу зможуть отримати
будь-які ресурси: від експертної допомоги до військового контингенту.
Її сфера компетенції розповсюджуватиметься на регіони далеко за
межами Європи та не потребуватиме участі всіх країн-членів. Як
і в ситуації з Лівією у 2011 р. усі члени організації приймають рішення,
але лише ті країни, які зацікавлені, надають свої можливості 372 .
Ідея „глобальної НАТО”, як моделі кооперативної безпеки, має
значну кількість противників. По-перше, це може призвести до втрати
організацією своєї „європоцентричності” та перерозподілу ресурсів
з компоненту колективної безпеки до глобальних завдань Альянсу. Подруге,
НАТО ще не закінчила свою місію у Європі – залишається
небезпека дестабілізації на Балканах та на Кавказі, відкритим
залишається розширення організації за рахунок таких країн як
Македонія, Боснія та Герцеговина, Грузія та інших.
Новим моментом у політиці партнерства, закріпленим
у Лісабонській стратегічній концепції, можна вважати бажання
гармонізувати та уніфікувати усі інструменти. Альянс має намір більш
372 A. Slaughter, Two NATOs in One, Режим доступу: http://www.atlanticcouncil.org
/blogs/natosource/two-natos-in-one [28.08.2014].
377