Partnerstwo dla Pokoju 20 lat później

кількість солдат контрактників, робить з російської армії силу низької
бойової вартості в цілій її історії” 419 .
Варто також пригадати, що одним з найбільших, до
сьогоднішньої пори, досягнень реформи збройних сил в організаційноструктурній
області, було створення особливого роду військ –
Повітряно-космічних військ оборони. Почали вони функціонувати від
1 грудня 2011 року 420 .
ІІ етап реформи Збройних сил ФР
Так як було сказано раніше, цей етап реформи стосується
соціальних проблем солдатів, а тому перш за все підвищення
заробітних плат та надання житла офіцерам і солдатам-контрактникам.
Основні зміни у цій області заплановані були на 2010-2015 роки, але до
цього часу осягнуті мізерні результати. Преса інформує, що від 2008
року кількість офіцерів, котрі очікують на житло зменшилась на 8,6 тис.
осіб і тільки під кінець листопада 2011 року винесла 113,8 тис. офіцерів.
З цієї кількості, 54 тис. офіцерів чекають на постійне житло, котре
повинно бути їм видане по закінченню служби, а 57,4 тис. не мають
навіть службового житла на час виконання своїх обов’язків в збройних
силах. Зваживши, що повна кількість офіцерів в Росії виносить біля 150
тис., означає, що аж 2/3 з них залишається без формально призначених
їм квартир. На багато краще виглядає ситуація з заробітною платою, яка
від 1 січня 2012 року стала набагато привабливішою. Зарплата
найнижчого по рангу офіцера (лейтенанта) одразу після закінчення
офіцерської школи (приблизно) виносить більш як 50 тис. російських
рублів (біля 1,7 тис. USD), а зарплата офіцерів вищих рангів, котрі
виконують найважливіші функції в армії, перевищує 100 тис. російських
рублів (біля 3,4 тис. USD). Середня заробітна плата в Росії в середині
2011 року виносила біля 24 тис. російських рублів (біля 800 USD), тому
офіцери стали однією з груп, яка заробляє найбільше в Росії. Влада
нарешті зрозуміла, наскільки важливою є фінансова привабливість
в військовій кар’єрі. І не дивлячись на те, що заробітні плати виросли
419 B. Sokołow, Armia rosyjska dawniej i obecnie, „Polski Przegląd Dyplomatyczny”, 2010,
4(56), s. 70.
420 itar-tass.com/c1/285946.html [09.09.2014].
423