Partnerstwo dla Pokoju 20 lat później

Така прихильність до США зумовлена як історичними
й політичними факторами, так і необхідністю гарантування безпеки для
невеликої за своєю потужністю держави. Початковий етап
двостороннього співробітництва (1993-1999 рр.), що охоплював період
становлення не лише чесько-американських відносин, але
й формування всієї системи державної безпеки, довів ефективність
інтеграції до трансатлантичних структур безпеки за сприяння
глобального партнера. Особливістю цього етапу і водночас його
складністю була тотальна трансформація усіх посткомуністичних
державних систем Центрально-Східної Європи, відокремлення від
Словацької Республіки, що викликало необхідність створення власних
органів системи безпеки, оборонного апарату й армії; необхідності
залучення кваліфікованих кадрів у законодавчій, виконавчій, судовій
гілках влади. В таких умовах, Чехія як невелика держава в Центрі
Європи (площа 10 тис км. кв., населення 7 млн.), знаходилась в пошуку
потужного партнера, здатного стати гарантом її безпеки та лобістом
зміцнення позицій в регіоні. Водночас етап трансформації міжнародної
системи безпеки збігся зі становленням світового лідерства Сполучених
Штатів, що й спричинило активну зацікавленість США у самовизначенні
молодої держави (поширенні демократії на європейському континенті)
й розвитку партнерства з нею в рамках трансатлантичних структур
безпеки.
Чеські політологи Отто Пік, Радек Кхол та інші звертають увагу на
те, що більшість довгострокових стратегічних цілей політики безпеки
ЧР, зокрема повноправне членство в організації євроатлантичної
безпеки тощо були реалізовані саме за активного сприяння США 434 .
Розвиток спільних програм на кшталт Ради північноатлантичного
співробітництва, діяльності в рамках проекту Партнерство заради миру
(ПЗМ) та ін. на початковому етапі формувало міцну платформу
трансатлантичної співпраці. Це засвідчують як частота візитів на
найвищому рівні, так і війська та фінансова допомога з боку США
Збройним силам ЧР.
Саме Сполучені Штати були однією з перших держав, хто
пропонував контакти як на загальнодержавному, так і локальному
рівні. Крім міжпрезидентських зустрічей, пріоритетними були
434 M. Calda, Česko-americke vztahy: od vzdalene alternativy k blizkemu spojenectvi, //
O. Pick, V. Handl, Zahranicni politika Ceske republiky 1993–2004. Uspichy, problemy
a perspektivy, Praha 2004.
433