Partnerstwo dla Pokoju 20 lat później

Безпека Польщі як члена НАТО в періоді української кризи -
новий вимір геополітики та геостратегії
Кшиштоф Драбік
Національна академія оборони в Варшаві
Істотні зміни в безпековому середовищі Польщі, спричинені
збройним конфліктом (війною) в Україні, призвели до переоцінки
стратегій, викликів та загроз пов'язаних з нашою [польською]
національною безпекою. Зміна поточних планів та прогнозів щодо
безпеки на Сході - вимушена анексією Криму та агресією Росії на Україні
- стосується як Польщі, так і НАТО та ЄС. Нова геополітична
і геостратегічна реальність при кордонах Польщі та НАТО спонукає до
прийняття конкретних, рішучих і ясних кроків у відповідь на
неоімперіалістичні наміри Росії.
Дії НАТО та ЄС від початку російсько-українського конфлікту,
у відповідь на агресивні дії Москви, були непропорційні та недостатні.
Дивує (і одночасно не дивує) факт сонної реакції Альянсу і його
консервативної політики стосовно анексії Криму і військових дій на
Східній України. Ситуація в Україні зруйнувала попередній спосіб
мислення НАТО та ЄС про безпеку на Сході, а безсилля пакту є занадто
помітне та значуще.
Українська криза - стратегічний контекст
Аналізуючи фази розвитку конфлікту в Україні, можна
припустити, що рідко буває, щоб стратегічні концепції щодо загроз
і викликів йшли в ногу з розвитком подій. Схоже, що вперше за багато
років, польська стратегічна доктрина сформульована в „Білій книзі
оборонності” (червень 2013 року) передбачила подібні загрози, які
виникли за нашим східним кордоном. Однак вона не до кінця
окреслювала та розпізнавала реальні загрози з боку Росії стосовно
України та всього пострадянського простору. В цілому, було
стверджено, що Кремль нині не має можливості, щоб відновити
позицію з часів СРСР як в Європі, так і у глобальному масштабі. Крім
того, було стверджено, що вплив Росії в пострадянському просторі
461