ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

10
СЕКЦІЯ 1. Дослідження хімічного складу лікарської рослинної сировини та перспективи
створення на її основі лікарських засобів
широкий спектр фармакологічної активності: протизапальну, протимікробну,
противірусну, сечогінну, жовчогінну, спазмолітичну, гіпотензивну, Р-вітамінну тощо.
Для якісного та кількісного аналізів готували спиртово-водні витяги. З метою
ідентифікації флавоноїдів застосовували загальновідомі якісні реакції (ціанідинова проба,
реакції з лугом та заліза (ІІІ) хлоридом) і методи хроматографічного аналізу. ТШХ
проводили у системі розчинників: н-бутанол – оцтова кислота – вода (4:1:2), ПХ – у 15 %
розчині оцтової кислоти. Хроматограми висушували та розглядали при денному та УФсвітлі
до та після обробки парами амоніаку. Результати аналізу показали, що трава
розхідника звичайного містить гіперозид, кверцетин та рутин.
Кількісне визначення флавоноїдів проводили спектрофотометричним методом на
спектрофотометрі Helios γ при довжині хвилі 410 нм, перерахунок вели на рутин. У
результаті досліджень встановлено, що трава розхідника, заготовлена на Тернопільщині,
містить 1,32 % флавоноїдів, трава заготовлена на Вінниччині – 1,03 %.
Отримані дані будуть використані у подальшому поглибленому
фармакогностичному вивченні розхідника та свідчать про перспективність використання
досліджуваної сировини з метою створення нових лікарських засобів.
ТЕРПЕНОЇДНИЙ СКЛАД СТЕБЕЛ LAVANDULA АNGUSTIFOLIA
Гейдеріх А.С., Упир Т.В., Кошовий О.М.
Національний фармацевтичний університет, м. Харків
На основі квіток та суцвіть Lavandula angustifolia за кордоном виробляється понад
20 препаратів, що застосовуються в якості спазмолітичних, седативних та антимікробних
засобів. В Україні з лаванди вузьколистої (Lavandula angustifolia) одержують ефірну олію,
яку використовують у виробництві лікарського препарату «Лівіан» та лавандового спирту.
Ефірну олію отримують з квіток та суцвіть.
В літературних джерелах наведені данні тільки про хімічний склад та біологічну
активність квіток, які складають близько 20% від загальної маси трави, однак більша
частина рослини - стеблі (63%) та листя (17%) не знайшла застосування в фармацевтичній
та медичній практиках, в той час, як вся рослина містить ефірну олію. Тому метою нашої
роботи було вивчити терпеноїдний склад стебел Lavandula аngustifolia для визначення
можливості їх використання в фармацевтичній практиці.
Об'єктом дослідження були незадерев’янілі стебла лаванди вузьколистої, зібрані на
території АР Криму. Для отримання ефірної олії з досліджуваної сировини був
застосований метод, який дозволяє виділити ефірну олію з невеликої кількості рослинної
сировини. Для відгону було використано віали ―Agilent‖ на 22 мл (part number 5183-4536) з
відкритими кришками і силіконовим ущільненням. Наважку 2,0-3,0 г рослинного матеріалу
вміщували у віалу, заливали водою до половини об’єму. Віалу закривали кришкою з
повітряним холодильником та кип’ятили протягом години на піщаній бані. Для запобігання
втрат, мікрокількості ефірної олії, які були адсорбовані на внутрішній поверхні
холодильника, двічі змивали 1-2 мл петролейного ефіру; змиви збирали у віалу.
Вивчення якісного складу терпеноїдів проводили методом тонкошарової
хроматографії на пластинках силікагелю (0,25 мм) з використанням як рухомої фази
системи толуол - етилацетат (85:15) з подвійним розгіном. Для візуалізації зон терпеноїдів,
пластинки обробляли анісальдегідовим реагентом і нагрівали протягом 15 хв при 105°С. На
хроматограмі проявилося не менше 8 терпенів. Більш детальніше вивчення терпеноїдів
стебел лаванди вузьколистої проводили методом газової хроматографії за допомогою
газового хроматографа Agilent Technology 6890 с масс-спектрометричним детектором 5973
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року