ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 5. Онтогенез культивованих та дикорослих видів лікарських рослин
185
Суттєвою перевагою рослин є те, що в них мікроелементи знаходяться в органічно
зв‟язаній, тобто у найбільш доступній и засвоюваній формі, а також у наборі, властивому
живій природі. Природній комплекс мінеральних макро- і мікроелементів з рослин має
суттєві переваги при вживанні людиною тому, що він відрізняється найбільш сприятливим
для організму співвідношенням основних компонентів, чого важко досягти при створенні
штучних сумішей.
Одержані дані дають змогу оцінити і порівняти якість рослинної сировини,
з‟ясувати перспективи використання нових видів шавлії у медицині.
САПРОПЕЛЬ ТА ДОБРИВА НА ЙОГО ОСНОВI – ЕФЕКТИВНI ЗАСОБИ В
ПIДВИЩЕННI ПРОДУКТИВНОСТI ТА ВМIСТУ ДIЮЧИХ РЕЧОВИН ВАЛЕРIАНИ
Мальцева Я.О., Чiкiна I.В., Хохлова О.Б., Фурса М.С.
Ярославська державна медична академія, Ярославль, Росія
На учбовiй базi Ярославської державної медичної академії (ЯГМА) нами закладено
багаторiчний польовий дослiд щодо виявлення впливу сапропелю на продуктивнiсть та
якiсть кореневищ з коренями валерiани лікарської (Valeriana officinalis L.s.l.). Грунт
дослiдної дiлянки – дерново-пiдзолистий, легкий суглинок. У ньому середнiй вмiст
(2,06 %) гумусу для цього типу грунтiв. Вiн слабкокислий з високим вмiстом рухомих
форм фосфору та калiю. Для підживлення нами використано карбонатний сапропель озера
Неро та удобрювально-мелiорируючi сумiшi на його основi. Одна дiлянка служила
контролем: на нiй вирощували валерiану без внесення добрив. Другу дiлянку удобрювали
сапропелем, третю – сумiшю сапропелю з гноϵм, четверту – мiнеральними добривами.
Внесення сапропелю та добрив на його основi позитивно вплинуло на агрохiмiчнi
особливостi грунту. Вони пiдвищували суму поглинутих основ i зменшували обмiнну та
гiдролiтичну кислотнiсть грунту.
Для оптимiзацiï фосфорного живлення на дослiдних дiлянках доцiльно
використовувати сумiш сапропелю з гноϵм. При цьому першого року спостерiгали саме
значне збiльшення стебла на дiлянцi, підживленій сапропелем, тоді як на наступний рiк – із
використанням сапропелю з гноϵм.
Найбiльш ефективним виявився вплив сапропелю на суму поглинутих основ у
грунтi. Добрива на основi сапропелю сприяли збiльшенню (майже в 2 рази) продуктивностi
пiдземних органiв. Крiм того, пiд ïх впливом збiльшився вмiст не лише речовин
первинного, наприклад, моно- та дисахаридiв (фруктози майже в 10, глюкози – 5, сахарози
– 6 разів), а й вторинного обмiну (терпеноїдiв). Неоднозначний вплив сумiшi на вмiст бiлка
та крохмалю у рослинах. Вмiст першого у корневишах з коренями валерiани iз дiлянки,
удобренiй сапропелем з гноϵм, дешо вирiс, а на дiлянцi лише із сапропелем – знизився.
Мабуть, азот у сапропелi знаходиться в малодоступнiй для рослини формi, тому йогоi
мiнералiзацiя потребує тривалого часу.
Аналiз ефірної олії, отриманої iз пiдземних органiв, зiбраних на дослiдних дiлянках,
провели за допомогою хромато-мас-спектрометрії з використенням газового хроматографа
HP 6890 з мас-селективним детектором HP. Всього нами виявлено бiльше 85 сполук, серед
яких домінували сесквитерпеноїди. Ïх частка складала майже половину загальної суми
речовин. Бiльше всього максимальних значень окремих монотерпенових i сесквiтерпенових
сполук припадало на ефірну олію, отриману з дiлянки, яку удобрювали сапропелем. Серед
них борнеол, його ацетат та iзовалерат, валеранон, валереналь, кесан, тобто речовини, якi
зумовлюють седативну дiю ефірної олії. Деякi сполуки були виявленi лише в ефірнiй олії,
отриманiй iз сировини валеріани, яку вирощено на контрольній дiлянці.
При кiлькiсному визначеннi валепотрiатiв – основних седативно активних речовин
валеріани – виявили, що їх вмiст у кореневишах з коренями з дiлянки, удобренiй
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року