ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 3. Стандартизація та організація виробництва лікарських засобів рослинного
походження
137
Згідно експериментальних даних оптимальним екстрагентом для листя мальви є
40% етанол, адже при екстракції саме цим розчинником спостерігається максимальний
вихід субстанції при достатньому вмісті флавоноїдів (19,62% та 66,08% відповідно).
Співвідношення сировини до екстрагенту 1:10 є оптимальним, адже при його зменшенні
значно знижується вихід готового продукту, а збільшення його недоцільне, тому що
витрати етанолу не обґрунтовуються незначним зростанням виходу готового продукту та
кількісного вмісту флавоноїдів. Встановлено, що оптимальною є 12–тигодинна екстракція,
яка дозволяє максимально вилучити флавоноїди з досліджуваної рослинної сировини, а
ефективною кратністю є дворазова екстракція, що забезпечує значний вихід готової
субстанції при оптимальних затратах.
Оскільки діючими речовинами у корені мальви є полісахариди, то й екстрагентом
ми обрали воду очищену, адже відомо, що гаряча вода дає змогу вилучити максимальну
кількість полісахаридів. Оптимальне співвідношення сировина:екстрагент складає 1:10.
Ефективний час екстракції – 1 година, тому що збільшення цього часу практично не змінює
результати виходу готового продукту та кількісного вмісту полісахаридів. Оптимальною
виявилася трикратна екстракція, адже саме при ній вихід готової субстанції найвищий.
Враховуючи вищезазначене, оптимальними умовами отримання субстанцій з листя
мальви лісової є дворазова екстракція сировини 40 % етанолом в співвідношенні 1:10
протягом 12 годин. Сухий екстракт з коренів рекомендовано отримувати шляхом
трикратної екстракції сировини гарячою водою в співвідношенні 1:10 протягом 1 години
при 90 °С .
В подальшому доцільно дослідити фармакологічну активність отриманих
субстанцій для їх впровадження в медичну практику.
ПЕРСПЕКТИВИ СТВОРЕННЯ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ НА ОСНОВІ НАСІННЯ
МОРКВИ ДИКОЇ
Ткачук О. Ю., Вишневська Л. І., Марків В. І.
Національний фармацевтичний університет
Незважаючи на велику кількість лікарських засобів на світовому фармацевтичному
ринку, створення нових, більш ефективних лікарських препаратів все ще залишається
актуальною проблемою. Попит на високоефективні та малотоксичні лікарські препарати з
рослинної сировини не тільки не зменшується, але навпаки, з кожним роком все більше
зростає. При цьому перевагу надають тим фітопрепаратам, які проявляють широкий спектр
дії, високу терапевтичну активність, і при цьому є менш токсичними та економічно
вигіднішими в порівнянні з синтетичними аналогами.
Дані літературних джерел свідчать про те, що насіння моркви дикої з давніх давен
широко використовується в народній медицині для лікування різноманітних захворювань
шкіри та внутрішніх органів завдяки вмісту в них широкого комплексу біологічно активних
речовин (БАР), таких як ефірна та жирна олія, кумарини, фуранохромони, флавоноїди,
органiчнi кислоти, мiкро- та макроелементи тощо. Насіння приймають як зовнішньо, так і
внутрішньо у вигляді порошку або відвару для лікування сечокам‘яної хвороби, при
порушенні травлення, як вітрогінний, жовчогінний, глистогінний і проносний засіб. У
деяких країнах насіння використовують як протизаплідний та абортивний засіб. Високою
популярністю користується ефірна олія насіння моркви дикої, виготовлена з сировини, яку
вирощують у Польщі, Франції та Індії. Вона є ефективним засобом для лікування
захворювань шкіри, сприяє заживленню ран, підвищує пружність шкіри, крім того
застосовується внутрішньо для лікування гепатиту, холециститу, виразкової хвороби
шлунка та дванадцятипалої кишки, геморою, захворювань підшлункової залози.
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року