ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 3. Стандартизація та організація виробництва лікарських засобів рослинного
походження
115
З використанням згаданого приладу нами розроблена ВЕРХ – методика кількісного
визначення віценіну і поліподину.
Дослідження різних природних сполук гвоздикових, в їх числі слабника, показали,
що вони виявляють різноманітну фармакологічну дію. На особливу увагу заслуговують
дослідження екдистероїдів, які привели до відкриття раніше невідомої закономірності
розвитку коагулопатії при депресії антиплазминових механізмів крові людини, яка
спостерігається більше ніж при 150 хворобах, наприклад, під час пологів при щільному
прикріплені чи передлежанні плаценти, наявності мертвого плоду, кесарева розтину та
інше.
ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ ФЕНОЛЬНИХ СПОЛУК В ЕКСТРАКТАХ ІЗ СУЦВІТЬ
ЛИПИ, ОДЕРЖАНИХ ЗРІДЖЕНИМИ ГАЗАМИ ТА НАДКРИТИЧНИМ СО 2
Дем‘яненко Д. В., Дмитрієвський Д. І., Дем‘яненко В. Г., Бреусова С. В.
Національний фармацевтичний університет
На сьогоднішній час для усіх спеціалістів фармацевтичної галузі цілком очевидною
є тенденція невпинного поширення асортименту рослинних лікарських засобів, як на
світовому ринку, так і на вітчизняному. В Україні поки що, на жаль, більшість
фітопрепаратів є імпортованими, і це відзначалося в багатьох наших попередніх
публікаціях, базуючись на аналізі Державного реєстру лікарських засобів. Впровадження
нових технологій у фітохімічне виробництво дозволить підвищити якість українських
препаратів рослинного походження до європейського рівня та їх конкурентоспроможність.
Крім того, іншим стратегічним напрямком є розширення номенклатури лікарської
рослинної сировини (ЛРС), призначеної для промислової фітохімії. Так, наприклад, досить
популярною ЛРС в народній медицині є суцвіття липи. Згідно даних чеських (2007 р.) та
боснійських (2010 р.) дослідників ця ЛРС входить до п‘ятірки найбільш рейтингових за
обсягом продаж безрецептурних рослинних засобів. Однак, вона використовується лише
для приготування настоїв або відварів у домашніх умовах, а промисловістю й досі у світі не
виробляється жодного стандартизованого препарату на основі біологічно активних речовин
(БАР) із суцвіть липи.
В останні роки нами вивчалися процеси екстрагування вищевказаної сировини з
використанням зріджених газів і надкритичних флюїдів, в результаті чого було розроблено
технологію її комплексної переробки та одержано ряд екстрактів різного хімічного складу.
Виходячи з цього, метою даної роботи було проведення аналізу фенольних сполук в
зазначених екстрактах за допомогою методу високоефективної рідинної хроматографії
(ВЕРХ), поєднаної з УФ – спектроскопічним детектуванням.
Нами досліджувалися наступні об‘єкти: ліпофільний дифторхлорметановий
(фреоновий-22) витяг із суцвіть липи – №1; зразки, одержані послідовною екстракцією
сировини тетрафторетаном і фреоном-22 – №2, дифторхлорметаном і дифторметаном –
№3; надкритичний вуглекислотний екстракт – №4; зразок, виділений азеотропною
сумішшю пентафторетану і дифторметану (фреоном-410А) – №5. Після одержання
останнього шрот суцвіть липи екстрагували фреоново - аміачною сумішшю. Отриманий
кубовий залишок далі шляхом екстракції в системі рідина-рідина розділяли на водноспиртову,
гексанову, хлороформну та етилацетатну фракції – об‘єкти №№ 6, 7, 8, 9
відповідно. Після висушування до постійної ваги усі вищевказані зразки аналізували
методом ВЕРХ у градієнтному режимі елюювання в системі 0,1% фосфатна кислота –
метанол при співвідношеннях від 90:10 до 0:100.
Загалом в досліджуваних об‘єктах виявили 10 фенольних сполук: 5 з них були
присутні у зразку №3, 9 – у фреоново-аміачному екстракті, з яких 6 знаходилися у водно-
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року