ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 3. Стандартизація та організація виробництва лікарських засобів рослинного
походження
106
Існує чимало методів кількісного визначення йоду в об‘єктах рослинного походження.
Пріоритетне обрання того чи іншого методу при проведенні дослідження базується на
особливостях хімічного складу йодовмісних сполук в лікарській рослинній сировині (ЛРС),
тобто переважному вмісті неорганічних чи органічно зв‘язаних форм. Відомо, що слані
ламінарії містять обидві групи сполук йоду, що необхідно враховувати при визначенні їх
кількісного вмісту. Одним з найбільш точних та експресних методів визначення йоду і в
харчових продуктах, і в ЛРС, є вольтамперометричний метод. Попередньо вже були
проведені визначення кількісного вмісту йоду даним методом в сировині та сухому
екстракті ламінарії, в ході проведення яких були перевірені правильність результатів
визначення методом варіювання наважок та підтверджена відсутність значущої
систематичної похибки, що була розрахована за F-критерієм Фішера, що дало можливість
використання даного методу в подальшій роботі.
Метою даної роботи було визначення кількісного вмісту йоду в субстанціях зі
сланей ламінарії – у водному екстракті, 30 %-вій та 50 %-вій спиртових настойках.
Вольтамперометричний метод визначення йоду базувався на переведенні всіх форм
йоду в одну електрохімічно активну форму йодиду (I – ) з подальшим визначенням йодидіонів
за допомогою інверсійної вольтамперометрії (ІВА). Суть методу ІВА полягає в
здатності йодид-іонів накопичуватись на поверхні ртутного електроду у вигляді
малорозчинної сполуки з ртуттю (Нg 2 І 2 ) при потенціалі електророзчинення металевої ртуті
та подальшому катодному відновленні осаду при зміненні потенціалу. Аналітичним
сигналом є величина катодного піку йодиду, пропорційна його концентрації в оптимальних
умовах. Були отримані наступні результати визначення: водний екстракт - 183±15 мкг/мл,
30 % спиртова настойка - 75±6 мкг/мл, 50 % спиртова настойка - 73±7 мкг/мл.
Встановлено, що серед досліджуваних об‘єктів найбільший вміст йоду мав водний
екстракт ламінарії, 30 % і 50 % спиртові настойки мали практично однаковий і значно
менший вміст йоду, що може бути обумовлене і універсальністю екстрагенту, і різним
вмістом неорганічних чи органічних йодовмісних сполук екстракті і настойках. Проте
вважати, що водний екстракт буде і терапевтично більш активний не можна, що
пояснюється і ефектом Вольфа-Чайкова, і проведеними власними фармакологічними
дослідженнями. При вивченні тиреотропної дії було встановлено, що дані субстанції мають
виражену дію на функціональну активність щитоподібної залози, яка виражається у
стимулюючій дії на продукцію гормонів Т 3 та Т 4 щитоподібної залозою, а також
спостерігалась відповідна залежність «доза-ефект». Отримані результати проведеного
дослідження мають важливе значення і для розрахунку терапевтичного дозування сполук
йоду.
КІЛЬКІСНЕ ВИЗНАЧЕННЯ АСКОРБІНОВОЇ КИСЛОТИ У ЛИСТІ, СТЕБЛАХ ТА
КВІТКАХ ДИВИНИ ЗВИЧАЙНОЇ
Волошина А. А., Кисличенко В. С., Журавель І. О., Бурда Н. Є.
Національний фармацевтичний університет
Дивина звичайна (Verbascum thapsus L., род. Scrophulariaceae) – рослина, яка широко
розповсюджена на території України. Рослина здавна застосовується в народній медицині.
В якості лікарської рослинної сировини використовують квітки та листя.
Квітки проявляють відхаркувальну, пом‘якшувальну, протизапальну,
болетамувальну, гемостатичну, ранозагоювальну дії. Листя застосовують при гіпертензії та
атеросклерозі.
За літературними даними відомо, що рослина містить полісахариди, фенольні
сполуки, органічні кислоти, тритерпенові сапоніни, ефірну олію та іридоїди.
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року