ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

28
СЕКЦІЯ 1. Дослідження хімічного складу лікарської рослинної сировини та перспективи
створення на її основі лікарських засобів
ДОСЛІЖДЕННЯ ЛЕТКИХ РЕЧОВИН ЛИСТЯ МУЧНИЦІ ЗВИЧАЙНОЇ
Комісаренко М.А., Гейдерих А.С., Кошовий О.М.
Національний фармацевтичний університет, м. Харків
У моніторинговому дослідженні більше 12 мільйонів бактерій вчені з Університету
Джорджа Вашингтона та Providence Hospital, виявили що стійкість E.coli до
ципрофлоксацину, найбільш часто призначаємого антибіотика при інфекціях сечових
шляхів, збільшилася з 2000 до 2010 року в п'ять разів. Вчені також визначили, що в 2010
році майже кожен четвертий штам E.coli був стійкий до триметоприму-сульфаметоксазолу
(Бактрим), другому за частотою призначень препарату для лікування інфекцій сечових
шляхів. Тому у даний час значно зростає інтерес до фітотерапії. Перспективною рослиною
для створення нового уросептичного фітопрепарату є мучниця звичайна, значні запаси якої
є на Україні.
Вітчизняною фармацевтичною промисловістю випускається фасована сировина та
комплексні препарати такі як: сбір сечогінний №1, складний настій Панкова, «Нефрофіт»,
«Детоксифіт» тощо, до складу яких входять БАР мучниці зокрема фенольні сполуки. В
літературних джерелах в основному описаний хімічний склад фенольних сполук, тоді як
рослина має помітний запах. Тому метою нашої роботи було дослідити хімічний склад
летких речовин листя мучниці звичайної.
Для отримання леткої фракції з досліджуваної сировини був застосований метод,
який дозволяє виділити її з невеликої кількості рослинної сировини. Для відгону було
використано віали ―Agilent‖ на 22 мл (part number 5183-4536) з відкритими кришками і
силіконовим ущільненням. Дослідження проводили на газовому хроматографі (ГХ) Agilent
Technology 6890 з мас-спектрометричним (МС) детектором 5973 при наступних
параметрах: колонка кварцова, капілярна HP-5, довжиною 30м, внутрішній діаметр -
0.25мм, температура термостата програмувалася від 50°С до 250°С зі швидкістю 4°С/хв,
температура інжектора - 250°С, газ носій - гелій, швидкість потоку 1 мл/хв. Перенесення
від ГХ до МС прогрівалося до 230°С. Температура джерела підтримувалася на рівні 200°С.
Електронна іонізація проводилася при 70 eV в ранжировкі мас m/z29 до 450. Ідентифікація
проводилась на основі порівняння отриманих мас-спектрів з даними бібліотеки NIST05-
WILEY (близько 500000 мас-спектрів). Кількісний вміст сполук розраховували за
відношенням площі піків компонентів до суми площ усіх піків на хроматограмі (метод
нормалізації).
Було виявлено 45 речовин, серед яких було ідентифіковано такі сполуки як:
камфора, октан, гексаналь, нонаналь, 2-деценаль, фітол, етиллінолеат, 4,8,12,16-
тетраметилгепта-декан-4-олід, нонакозан, пентакозан, пентадекан, унтріаконтан,
тритріаконтан, нор-олеан-12-ен. Домінуючими речовинами є нор-олеан-12-ен,
унтріаконтан, нонакозан, фітол. Наявність виявлених летких речовин посилює уросептичну
дію сировини.
НАСIННЯ АМАРАНТУ – БАГАТЕ ДЖЕРЕЛО ТОКОФЕРОЛIВ
Коренська I. М., Горохова Т. А., Iсаханов О. Л., Фурса М. С.
Воронiжський державний унiверситет, м. Воронiж, Росiя
Ярославська державна медична академiя, м. Ярославль, Росiя
Одна iз специфiчних ознак жирноï олiï амаранту у порiвняннi з вiдомими
рослинними олiями – найбiльш високий вмiст токоферолiв, природних антиоксидантiв, якi
стримують антиокислювальну деструкцiю лiпiдiв. У зв’язку з чим амарантову олiю широко
використовують не лише в харчуваннi як повноцiнний продукт з Е-вiтамiнною активнiстю,
а й у виглядi добавок для пiдвищення фiзiологiчноï цiнностi та стабiлiзацiï iнших
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року