ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 2. Фармакологічні та біохімічні дослідження лікарської рослинної сировини та засобів
на її основі. Фітотерапія на сучасному етапі розвитку медицини в Україні
61
металів – свинцю ацетат в дозі 11 мг/кг і кадмію хлорид в дозі 3,3 мг/кг маси тіла, що
становить відповідно 0,05 LD 50 , які вводили внутрішньошлунково щоденно протягом 30
днів. Після останнього введення (на 31 день), тваринам одноразово внутрішньошлунково
вводили етанол, який попередньо розводили у 0,9 % розчині натрію хлориду, з розрахунку
12,5 мл 40 % розчину етанолу на 1 кг маси тіла тварини. Як коригуючий чинник нами
використано 2 % водний розчин карнітину хлориду, який вводили внутрішньошлунково із
розрахунку 50 мг/кг маси протягом усього експерименту. Щурів декапітували під
тіопенталовим наркозом на 3-тю, 5-ту і 7-му доби.
При введенні карнітину у плазмі крові зафіксовано лінійне зниження концентрації
загального холестеролу протягом всього експерименту. Так у тварин, яким вводили
карнітин цей показник був на 12 % меншим на третю добу експерименту в порівнянні з
даним показником у нелікованих тварин. Аналогічну тенденцію ми спостерігали і в
наступні доби, відповідно на 30 % та 39 % у порівнянні з ураженими тваринами. Карнітин
по різному впливав і на співвідношення різних форм холестеролу. Нами відмічено
зростання естерифікованого холестеролу в усі доби дослідження у порівнянні з тваринами,
ураженими етанолом і солями кадмію та плюмбуму. Так, на 3-тю добу його концентрація
перевищувала аналогічний показник даної групи в 1,07 раза, на 5-ту – в 1,16 раза, на 7-му –
в 1,7 раза, проте до рівня інтактних тварин цифри не наближались. Концентрація вільного
холестеролу, навпаки, достовірно знижувалась у порівнянні з ураженими тваринами, яким
карнітин не вводили. На 3-тю добу показник був нижчим у 1,4 раза, 5-ту – у 2,1 раза, 7-му –
у 2,5 раза. Ймовірно, одним з факторів, що вплинули на співвідношення різних форм
холестеролу стало зростання активності ЛХАТ за дії карнітину, яке було відмічено у
наших дослідженнях.
Таким чином, застосування карнітину призводило до часткової нормалізації
показників обміну ліпідів і зниження інтенсивності процесів ліпопереокиснення у плазмі
крові та печінці тварин, уражених етанолом на тлі 30-денного введення солей важких
металів.
ЕНДОГЕННА ІНТОКСИКАЦІЯ В ОРГАНІЗМІ ТВАРИН, УРАЖЕНИХ
ТЕТРАХЛОРМЕТАНОМ
Бойко Л.А., Фіра Л.С.
Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського, м. Тернопіль
Забруднення довкілля ксенобіотиками збільшує ризик контакту людини з
токсичними речовинами, які проявляють пошкоджувальну дію на різні органи та системи в
організмі. Печінка є мішенню для дії медикаментів, хлорованих вуглеводнів, важких
металів, після потрапляння яких в організмі виявляються симптоми важкого отруєння.
Пошук засобів необхідної корекції пов'язаний з використанням антиоксидантів,
ентеросорбентів, імуномодуляторів. Однією з важливих ланок розвитку токсичних уражень
є поглиблення ендогенної інтоксикації під впливом екзогенних токсикантів.
Метою роботи було вивчити показники ендогенної інтоксикації організму тварин за
умов тетрахлорметанового ураження печінки.
Досліди проведені на білих щурах-самцях масою тіла 180-200 г. Тварини розділені
на дві групи: І-а – інтактний контроль: ІІ-а тварини, уражені тетрахлорметаном.
Тетрахлорметан вводили інтрагастрально у вигляді 50 % олійного розчину з розрахунку 0,2
мг/кг маси тіла дворазово через день протягом 7 днів. На 4-ий та 7-ий день після
останнього введення щурів піддавали евтаназії з використанням тіопенталу натрію. Для
ддосліджень обрали сироватку крові та печінку тварин.
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року