ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 1. Дослідження хімічного складу лікарської рослинної сировини та перспективи
створення на її основі лікарських засобів
7
протизапальною, антимікробною, противірусною, гепатопротекторною, андрогенною,
протипухлинною, репаративною, антиоксидантною та адаптогенною.
Перга – це законсервоване медоферментним складом бджолине обніжжя, складене і
утрамбоване бджолами в соти, у якому відбулося молочнокисле бродіння. Арахідонова,
лінолева і ліноленова кислоти, що містяться в перзі є попередниками простагландинів –
гормонами, що регулюють діяльність чоловічої репродуктивної системи.
Таким чином, створення комбінованого препарату для лікування захворювань
передміхурової залози та розладів статевої системи і репродуктивної функції на основі
продуктів бджільництва та аргініну є актуальним питанням сьогодення.
АМІНОКИСЛОТНИЙ СКЛАД ТРАВИ ДЕЯКИХ ВИДІВ РОСЛИН РОДУ
ЧОРНОБРИВЦІ
Бердей Т.С.
Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського
Амінокислоти є структурними одиницями, з яких побудовані протеїни (білки), які
надзвичайно поширені у живій природі і є основою будови організму. Відкрито понад 200
амінокислот; до складу білків входять лише 20. Усі амінокислоти, що входять до складу
білка, синтезуються рослинами, що відрізняє їх від білків тваринного і людського
організму, у яких не усі амінокислоти синтезуються. Половину з 20 відомих амінокислот
людський організм поповнює за рахунок рослинної їжі. Амінокислоти – високоактивні у
фармакологічному відношенні органічні речовини і мають важливе фізіологічне значення
для організму.
Враховуючи, що у джерелах наукової літератури недостатньо відомостей про
амінокислотний склад видів рослин роду Чорнобривці, метою наших досліджень було
визначити вміст вільних і зв’язаних амінокислот у траві трьох видів чорнобривців: ч.
розлогих (Tagetes patula L.), ч. прямостоячих (Tagetes erecta L.) і ч. тонколистих (Tagetes
tenuifolia L.).
Для виявлення амінокислот використовували водні витяги трави досліджуваних
видів рослин: змішували рівні об’єми (приблизно по 2 мл) досліджуваного витягу і 0,1 %
свіжоприготовленого розчину нінгідрину, одержану суміш обережно нагрівали і при
охолодженні спостерігали появу червоно-синього забарвлення, що свідчило про наявність у
досліджуваних витягах амінокислот. Дану групу сполук, крім реакції ідентифікації,
виявляли методом хроматографії на папері. Поява плям рожевого, червоно-фіолетового і
фіолетового кольорів після обробки хроматограм 0,2 % розчином нінгідрину в етанолі та
нагріванні у сушильній шафі свідчила про наявність амінокислот у досліджуваній сировині.
Якісний склад та кількісний вміст амінокислот визначали за допомогою
амінокислотного аналізатора ААА-339 (Чехія). Умови хроматографування: стандартна
скляна колонка (виробництва ЧСРС), набивка – іонообмінна смола LG-AND, автоматичне
дозування проб, температурний режим 18-32°С. Кількісну оцінку проводили за площею
піків порівняно з площею піків стандартних зразків амінокислот.
У траві чорнобривців прямостоячих виявлено 17 амінокислот у зв’язаному стані і 13
– у вільному, у траві ч. розлогих і ч. тонколистих – по 16 амінокислот у зв’язаному і по 15 і
12, відповідно, у вільному стані. Встановлено якісний склад та кількісний вміст
амінокислот. В усіх досліджуваних видах чорнобривців є сліди цистину. Домінуючими в
даних видах чорнобривців є моноамінодикарбонові кислоти – аспарагінова та глутамінова.
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року