ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 2. Фармакологічні та біохімічні дослідження лікарської рослинної сировини та засобів
на її основі. Фітотерапія на сучасному етапі розвитку медицини в Україні
72
СЕДАТИВНА АКТИВНІСТЬ ПЛОДІВ УНАБІ ZUZUPHUS JUJUBA MILL.
Джан Т.В., Коновалова О.Ю.
ДУ «Інститут фармакології та токсикології НАМН України», м. Київ
Унабі була окультурена в древності і широко поширена в країнах Південної і
Східної Азії, на півдні Європи, в Японії, Австралії. Культивується на Кавказі і в
Центральній Азії. Відомо близько 400 сортів.
Назва рослини Ziziphus походить від грецького слова ziziphon, яке в свою чергу було
запозичене із перської мови – zizafun – народна назва будь-якого їстівного плоду. В
культуру як плодові рослини введені три види цього роду: Zizyphus jujuba Mill. – унабі,
Zizyphus mauritiana Lam. – зизифус індійський або мавританський та Zizyphus lotus Lam. –
зизифус африканський. Найбільш поширеним є Zizyphus jujuba Mill., що походить з Китаю
(Східно-Азіатська флористична область).
В Лісостепу України сіянці середньо- та дрібноплідних форм унабі (насіння було
завезене з Киргизії), що ростуть з 1981р. на території плодового саду Національному
ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України (НБС), задовільно зимують і
плодоносять, хоча насіннєво не розмножуються, пагони їх дуже околючені, плоди дрібні. У
середньоплідних форм плоди не дозрівають, тому вони становлять інтерес лише як
зимостійкі вегетативні підщепи для сортів та вихідний матеріал для селекції.
Плоди унабі – офіцинальна сировина в КНР. У відповідності до Фармакопеї КНР
основними БАР плодів унабі є тритерпени і тритерпенові сапоніни, С-глікозиди спінозин і
свертизин, циклічні нуклеотиди та полісахаридний комплекс зизифус-арабінан.
Стандартизація плодів унабі проводиться за вмістом 3-О-п-кумароїлалфітолових кислот та
ююбозидів А і В. Плоди унабі проявляють гіпотензивну активність, особливо виразний
гіпотензивний, ефект плодів унабі спостерігається у хворих з гіпокінетичним типом
кровообігу. Заспокійливий ефект у мишей спостерігається при внутрішньоочеревинному і
внутрішньошлунковому введенні бутанольного, метанольного або алкалоїд-збагаченої
фракції метанольного екстракту плодів. Найбільш активними компонентами виявилися
норнуциферин і лізикамін
Метою дослідження було проведення порівняльної оцінки седативної активності
екстрактів плодів унабі. Об‘єктом дослідження були плоди чотирьох форм унабі,
інтродукованого та одержаного в результаті репродукції інтродукованих форм у НБС,
зібрані у вересні 2011 року. Для виконання поставленої мети досліджували вплив
екстрактів на поведінкові реакції щурів в умовах «відкритого поля». Експерименти
виконані на 25 щурах-самицях лінії Вістар. Тварин розподілили на 5 груп. Перша група –
інтактні щури (контроль), тварини другої, третьої, четвертої та п‘ятої груп отримували
водно-спиртові екстракти плодів унабі форм 1-4, відповідно, щоденно, два рази в день
внутрішньошлунково за допомогою спеціального зонда протягом місяця в дозі 100 мг/кг
маси тіла. Поведінку тварин досліджували за допомогою тесту «відкрите поле».
Спостереження за тваринами у «відкритому полі» відбувалось в один і той же час доби за
однакових умов. Час експозиції кожної тварини у «відкритому полі» становив 3 хвилини. В
індивідуальній поведінці тварин реєстрували наступні поведінкові акти: горизонтальну
активність (поступове переміщення тварин в горизонтальній площині), вертикальну
активність (вертикальна стійка на задніх лапах), дослідницьку активність (за кількістю
обстежень піддослідними тваринами отворів, які знаходяться у підлозі), грумінг
(умивання). Дані піддавали статистичній обробці з використанням t-критерію Стьюдента.
Різницю між досліджуваними показниками вважали статистично вірогідною при значенні р
< 0,05. Розрахунки проводили на персональному комп‘ютері за допомогою програми Excel.
Аналіз горизонтальної активності щурів показав, що однократне застосування
(спостереження через 1 год.) всіх екстрактів призвело до вірогідного зниження даного
показника порівняно з контролем. При тестуванні піддослідних тварин, які отримували
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року