ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 2. Фармакологічні та біохімічні дослідження лікарської рослинної сировини та засобів
на її основі. Фітотерапія на сучасному етапі розвитку медицини в Україні
83
кількості небажаних побічних ефектів, спричинених синтетичними лікарськими засобами,
альтернативою в лікуванні цукрового діабету є лікарські засоби рослинного походження.
Кавун колоцинт (Citrullus colocynthis) – рослина родини Гарбузові, для якої, за даними
літературних джерел, характерна гіпоглікемічна дія за рахунок наявності в його складі
сапонінів, став об‘єктом наших досліджень.
Дослідити наявність гіпоглікемічної активності у плодів кавуну колоцинту.
ЦД моделювали шляхом введення алоксану підшкірно білим щурам в дозі 130 мг/кг.
Водний екстракт плоду Citrullus colocynthis в дозі 200 мг/кг вводили перорально щурам з
алоксановим ЦД щоденно протягом 7 діб. Рівень глюкози в крові визначали в перший,
третій і сьомий дні експерименту.
В результаті лікування діабетичних щурів протягом 7 діб водним екстрактом з
плодів Citrullus colocynthis спостерігали зниження рівеня гіперглікемії на третій день (12%)
і на сьомий день (23,8 %) експерименту.
Отже, плоди кавуну колоцинту слід розглядати як перспективну рослинну сировину
– джерело гіпоглікемічних засобів при ЦД з подальшим більш детальним його вивченням
в відповідній лікарській формі.
ВИВЧЕННЯ АНАЛЬГЕТИЧНОЇ ТА ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ ДІЇ РЯДУ НОВИХ
ПОХІДНИХ БЕНЗОФУРАНІВ (5-МЕТИЛТІЄНО [2,3-D] ПІРИМІДИН-6-
КАРБОКСИЛАТІВ)
Литвиненко Г.Л.
Центральна науково-дослідна лабораторія, НФаУ, м. Харків
Проблема болю та запалення може виникати як відповідь тканин на появу ознак
пошкодження клітин чи їх компонентів. Цей важливий та складний процес є результатом
еволюції і був сформований як механізм захисту організму. Потужним фактором усунення
запалення і болю є нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ).
Метою даної роботи було проведення скринінгових досліджень 9-ти хімічних
похідних бензофурану (5-метилтієно [2,3-d] піримідин-6-карбоксилатів), які за
результатами аналізу хімічної структури за програмою PASS можуть виявити аналгетичні
та протизапальні властивості.
Аналгетичну активність вивчали на моделі ″оцтовокислих корчів″ у мишей-самців
масою тіла 18-20 г по 8 тварин у групі, яку викликали внутрішньоочеревинним уведенням
0,67% розчину оцтової кислоти з розрахунку 0,1 мл на 10 г маси тіла тварин через
1 годину після внутрішньошлункового введення досліджуваних речовин. Досліджувані
речовини вводили в інтервалі доз 0,1-10,0 мг/кг з метою визначення ЕД 50 на цій моделі.
Підрахунок кількості ―корчів‖ починали після введення оцтової кислоти та проводили
протягом 20 хвилин. Аналгетичну активність оцінювали за здатністю речовин зменшувати
кількість корчів в експериментальних групах тварин у порівнянні з контрольною і
виражали у відсотках.
Антиексудативну дію речовин вивчали на моделі карагенінового набряку стопи у
щурів та розраховували за спеціальною формулою.
Як референс-препарат був обраний широко використовуваний та найбільш
ефективний засіб з групи НПЗЗ диклофенак натрію з торговою назвою „Ортофен ЗТ‖
(Україна) у дозах ЕД 50 (5 мг/кг за аналгетичною активністю і 8 мг/кг за антиексудативною
активністю).
Аналіз отриманих даних показав, з дев‘яти досліджуваних речовин аналгетична дія на рівні
ЕД 50 характерна для 7-ми сполук під шифрами С764-0028, С764-0097, С764-0334, С764-
0354, С764-0528, С764-0533 та С764-0547. Сполука під шифром С764-0352 виявляла слабку
дію на рівні ЕД 30 , а сполука під шифром С764-0330 не виявила аналгетичної активності.
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року