ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 3. Стандартизація та організація виробництва лікарських засобів рослинного
походження
125
використання тільки рослинних лікарських засобів може забезпечити ліквідацію гострого
процесу. Застосування фітотерапії в комплексному лікуванні хворих цього профілю не
виключає призначення синтетичних лікарських препаратів. Фітотерапія зменшує побічні
дії синтетичних препаратів і забезпечує більш стійкий лікувальний ефект.
Предметом досліджень, було обрано рослини Карпат, оскільки різноманіття трав та
екологічність краю сприяє успішному вибору сировини для виконання поставленої задачі.
Для досягнення мети були виконані наступні задачі:
- опрацювано дані літератури щодо хімічного складу та фармакологічних властивостей
обраних рослин
- проведено заготівлю сировини відповідно до вимог Фармакопеї та актів нормативної
документації та визначено доброякісність сировини
Як об‘єкти досліджень, було обрано наступні рослини: косарики черепитчасті
(Gladiolus imbricatus), димянка лікарська (Fumaria officinalis), перстач прямостоячий
(Potentilla erecta), мильнянка лікарська (Saponaria officinalis), оман високий (Inula
helenium). В комплексі ці рослини володіють протисвербіжною, протизапальною,
бактерицидною, в‘яжучою, седативною діями. При виборі рослин особливу увагу
приділялось тим, які є малопоширеними та занесені до Червоної книги України (косарики
черепитчасті), оскільки в перспективі планується розмноження цих видів рослин методом
калусогенезу.
В перспективі планується проведення екстракції обраної лікарської рослинної
сировини, дослідження отриманих екстрактів. Опираючись на одержані результати
досліджень запропонувати склад та форму лікувально косметичного засобу, та
обґрунтувати технологію виробництва засобу відповідно до норм законодавчих та
нормативних документів.
АНАЛІЗ НАЯВНОСТІ РОСЛИННИХ ГІПОАЗОТЕМІЧНИХ ЗАСОБІВ НА
СУЧАСНОМУ ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ УКРАЇНИ
Лисюк Р. М., Дармограй Р. Є.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Широко розповсюджені в даний час гострі та хронічні запальні процеси нирок та
сечовидільної системи часто супроводжуються гіперазотемією, зумовленою зниженням
виведенням з організму рідини і продуктів азотистого обміну. Для лікування даної патології
рекомендуються рослинні засоби, які виявляють гіпоазотемічну дію. Гіпоазотемічні засоби
не виділено в окрему фармакологічну підгрупу згідно класифікаційної системи АТС, їх
включають до підгрупи ―Інші засоби, що використовуються в урології ‖ (Код АТС G04B
X).
Однією з рослинних субстанцій, які виявляють виражену гіпоазотемічну активність,
є флавоновий глікозид робінін. Розроблені на його основі фітозасоби (Гліфазин, Фларонин,
Флавацетин, Рідкий екстракт листя робінії), а також Гіфларин, препарати на основі листя
берези бородавчатої та листя смородини чорної, для яких клінічно доведено ефективність
застосування при гіперазотемічних станах, на жаль, відсутні на сучасному
фармацевтичному ринку України.
У кінці 2010 року було зареєстровано і виведено на український фармацевтичний
ринок фітопрепарат Леспефрил. Цей препарат імпортується з Росії, отримується з
леспедеци двоколірної (Lespedeza bicolor), яка росте на Далекому Сході. Леспефрил
застосовують як гіпоазотемічний і діуретичний засіб для симптоматичного лікування
хронічної ниркової недостатності.
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року