ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 3. Стандартизація та організація виробництва лікарських засобів рослинного
походження
120
Таблиця 1 (продовження)
Питома маса, г/см 3 1,29 1,37 1,31
Об‘ємна маса, г/см 3 0,40 0,47 0,19
Насипна маса, г/см 3 0,24 0,30 0,16
Пористість сировини 0,69 0,66 0,85
Порізність шару 0,40 0,36 0,16
Вільний об‘єм шару 0,81 0,78 0,88
Як видно з даних таблиці 1, в результаті проведеного дослідження для листя
петрушки кучерявої майже однакову кількість екстрактивних речовин вилучає 10 %, 30 %
та 70 % спирт етиловий. Для листя петрушки кореневої та петрушки листкової гладкої
оптимальним екстрагентом є 50 % спирт етиловий.
Практично всі визначені технологічні параметри будуть враховані та використані
для подальшої розробки складу та технології лікарських засобів на основі листя петрушки.
ПЕРСПЕКТИВИ ОТРИМАННЯ ЕКСТРАКТІВ РІЗНОЇ ПОЛЯРНОСТІ З ТРАВИ
ДЕРЕВІЮ ЗВИЧАЙНОГО
Кисличенко О. А., Кошовий О. М, Комісаренко А. М.
Національний фармацевтичний університет
В офіційній медицині широко використовують траву деревію звичайного (Achillea
millefolium), як кровоспинний, антимікробний та протизапальний засіб. Трава деревію містить
ефірні олії, флавоноїди, дубильні та гіркі речовини, вітамін К, алкалоїди та органічні кислоти. На
ринку України и Російської федерації існує близько 20 препаратів (Ротокан, Вундехіл
тощо) до складу, яких входять біологічно активні речовини трави деревію (Achillea
millefolium), однак не існує жодного монопрепарату, що на наш погляд, є не зовсім вірно,
оскільки ця сировина володіє широким спектром фармакологічної активності та може
послужити основою для створення вітчизняних антимікробних и протизапальних лікарських
засобів. Під час проведення літературного пошуку ми звернули увагу на те, що параметри
процесу одержання екстрактів з цієї сировини практично не обґрунтовані: вибір
екстрагенту, тривалість процесу і кратність екстракції, температурний режим, величина
гідромодулю тощо. Тому, метою нашої роботи було встановити оптимальній екстрагент,
який забезпечує найповнішу екстракції БАР з трави деревію, шляхом вивчення їх хімічного
складу та антимікробної активності.
Для одержання екстрактів з трави деревію звичайного були використані розчинники
з різною діелектричною сталою: спирт етиловий, вода, етилацетат, гексан, хлороформ,
ацетон та бензин калоша.
Для встановлення якісного складу використовували загальноприйняті методи
досліджень – якісні реакції, ПХ, ТШХ. При проведенні якісного аналізу БАР у 50%, 70%,
96% спиртових, етилацетатному та водному екстрактах були ідентифіковані похідні
гідроксикоричної кислоти та флавоноїди; дубильні речовини виявлені в 50%, 70%
спиртових та водному екстрактах, кумарини наявні в усіх досліджуваних екстрактах, крім
водного, терпени, хлорофіли та стероїди – у 70% спиртовому, ацетоновому, 96%
спиртовому, гексановому, етилацетатному, бензиновому та хлороформному екстрактах.
Визначення кількісного вмісту гідроксикоричних кислот, флавоноїдів, фенольних
сполук, хлорофілів проводили спектрофотометричним методом за відповідної довжини
хвилі та вміст ефірної олії методом перегонки з водяною парою згідно ДФУ. Оптичну
густину вимірювали у кюветі з товщиною шару 10 мм на спектрофотометрі Specol 1500
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року