ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 2. Фармакологічні та біохімічні дослідження лікарської рослинної сировини та засобів
на її основі. Фітотерапія на сучасному етапі розвитку медицини в Україні
77
37 о С, потім додавали досліджувані сполуки або препарат порівняння і переносили на холод
(0 о С), потім пробірки центрифугували та спектрофотометрично визначали кількість
гемоглобина. Вихід гемоглобину з клітин виражали як відсоток від 100% гемолізу.
Було показано, що всі поліфенольні концентрати з винограду демонстрували
мембраностабілізувальну активність. Більшу активність проявив поліфенольний екстракт
«Еноант». Його активність перевищувала ефективність препарату порівняння кверцетину.
ДЕЯКІ ПОКАЗНИКИ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ І СТАНУ
ПЛАЗМАТИЧНИХ МЕМБРАН У ТВАРИН ЗА УМОВ ГОСТРОГО ТОКСИЧНОГО
ТА СУБХРОНІЧНОГО УРАЖЕННЯ АЦЕТАМІНОФЕНОМ НА ФОНІ
ДОВГОТРИВАЛОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЕСТРОГЕНІВ ТА ПРОГЕСТИНІВ І ПРИ
КОРЕКЦІЇ ТІОТРИАЗОЛІНОМ
Івануса І.Б., Михалків М.М., Кліщ І.М.
Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського
Необґрунтоване, а часто і безконтрольне використання медикаментозних
середників – один з основних чинників, що спричиняють екзогенні інтоксикації.
Потрапляючи в організм людини, хімічні сполуки викликають ушкодження різних органів і
тканин, в тому числі найважливіших біоструктур: мембран і генетичного апарату. Одним з
популярних медикаментозних середників у світі та Україні є ацетамінофен, який рутинно
вважається найбільш безпечним серед обширної групи засобів з
анальгетичною/антипіретичною дією. Оральні протизаплідні стероїди за оцінкою ряду
дослідників використовують від 60 до 70 мільйонів жінок по всьому світу. Вони діляться на
дві групи – ті, що містять комбінацію естрогену та прогестину і тільки прогестин.
Оральні контрацептиви можуть взаємодіяти з іншими лікарськими засобами. Як
антидот при отруєнні ацетамінофеном використовують попередник біосинтезу глутатіону
(N-ацетилцистеїн). Але можливості його використання з профілактичною метою обмежені
внаслідок наявності побічної дії, зокрема здатності провокувати виникнення алергічних
реакцій. Це вимагає пошуку засобів з поліфункціональними властивостями, здатних
запобігати утворенню реактивних метаболітів, сприяти глутатіонзалежній кон'югації та
проявляти антиоксидантну активність і, відповідно, активно впливати на патогенез
ураження печінки парацетамолом. Такими властивостями володіє препарат тіотриазолін –
похідне 1,2,4-триазолу.
Для вивчення показників ендогенної інтоксикації і стану плазматичних мембран у
тварин за умов токсичного ураження ацетамінофеном (АФ) на тлі тривалого введення
естрогенів та прогестинів використовували білих безпородних щурів-самок, яких
утримували на стандартному раціоні віварію при вільному доступі до води. В кожну
дослідну групу було включено 6 тварин. Експеримент проводили на тваринах масою 220 –
250 г. Для дослідження брали плазму крові, сироватку крові, цільну кров та гомогенат
печінки щурів.
Еритроцитарний індекс інтоксикації (ЕІІ) при використанні тіотриазоліну у тварин
після застосування естрогенів і прогестинів знизився з гострим ураженням (АФ) в 1,6 раза,
а за умов субхронічного – в 1,7 раза і наближався до рівня контрольних тварин.
Під впливом тіотриазоліну в уражених тварин спостерігалася чітка тенденція до
збільшення вмісту молекули середньої маси (МСМ) у плазмі крові щурів, порівняно з
тваринами контрольної групи. Показник МСМ 1 при корекції тіотриазоліном за умов
гострого ураження становив 45 % від рівня уражених тварин і наближався до показників
контрольних тварин, а за субхронічного уведення не відрізнявся достовірно від рівня
контрольної групи. Аналогічне зниження виявлено і стосовно МСМ 2 – корекція
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року