Ð¥ÐÐÐÐ¯ ÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐ¥ Ð¡ÐÐÐÐ£ÐÂ» 30-31 Ð¶Ð¾Ð²ÑÐ½Ñ 2012 ÑÐ¾ÐºÑ - Ð¢ÐµÑÐ½Ð¾Ð¿ÑÐ»ÑÑÑÐºÐ¸Ð¹ ...

More documents

Recommendations

Info

СЕКЦІЯ 3. Стандартизація та організація виробництва лікарських засобів рослинного походження 130 шовковиці методом абсорбційної спектрофотометрії в УФ-ділянці. Отримані результати вказують на вміст у складі настойки поліфенольних сполук в межах 5,60 – 6,50 % при величині відносної похибки визначення 1,17 %. Що дозволяє зробити висновок про доцільність використання даної методики визначення суми поліфенольних у настойці листя шовковиці. КУПАЖ ОЛІЙ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ МЕТОД ПОКРАЩЕННЯ І СТАБІЛІЗАЦІЇ ЇХ ЖИРНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ Покотило О. С., Покотило О. О. 1 , Юзва Ю. М., Кравець Н. Т., Ониськів В. В. Тернопільський національний технічний університет імені Івана Пулюя 1 ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я.Горбачевського» Жирнокислотний склад олій суттєво відрізняється за вмістом і співвідношенням насичених і ненасичених жирних кислот, а також за співвідношенням між вмістом поліненасичених жирних кислот родин ω-3, ω-6 і ω-9. Власне від жирнокислотного складу залежить, з одного боку, харчова і біологічна цінність олії, а з іншого – їх стабільність. Адже при збільшенні вмісту моно- і поліненасичених жирних кислот у оліях зростає інтенсивність їх окиснення. Необхідно відмітити, що природою створено натуральні захисні органічні чинники – антиоксиданти, які забезпечують відносну стабільність жирнокислотного складу олій з високим вмістом поліненасичених жирних кислот. Серед розповсюджених на українському ринку оліях вміст природних антиоксидантів (вітамінів Е та А) зменшується в ряді: лляна → ріпакова → оливкова → кукурудзяна → соняшникова → соєва → пальмова. Виходячи із сказаного вище дана робота присвячена дослідженню фізико-хімічних показників окиснювальних процесів у соняшниковій і ріпаковій оліях і їх сумішей. Метою роботи є порівняльне дослідження стабільності (жирнокислотний склад, перекисне, йодне число) соняшникової рослинної олії нерафінованої вищого ґатунку, рафінованої дезодорованої та сумішей соняшникової і ріпакової олії, що зберігалися. На основі одержаних результатів запропонована суміш соняшникової і ріпакової олій, яка при збільшенні питомої ваги ріпакової олії до 30% у складі суміші призводить до підвищення стійкості до аутоокиснення. За результатами аналізу фізико-хімічних показників встановлено, що таке купажування соняшникової і ріпакової олій сприяє стабілізації суміші від самоокислення під час зберігання впродовж 6 місяців. Свіжоприготовлені зразки нерафінованої та рафінованої ріпакової олії містили значно менше продуктів вторинного окислення (перекисне число 0,4-0,6), ніж такі ж зразки соняшникової олії (перекисне число 2,3-3,9). Кожна із досліджуваних олій характеризується домінуючою перевагою у її складі відносного вмісту певної жирної кислоти. Так, у соняшниковій олії це лінолева кислота (ω-6), а у ріпаковій – олеїнова (ω-9). Після зберігання впродовж 6 місяців нерафінованих олій відмічено збільшення кислотного числа у соняшниковій олії в 8,3 рази, а в ріпаковій лише в 1,4 рази. Збільшення показника перекисне число за той же період зберігання соняшникової та ріпакової олії склав 3,3 та 2,3 рази відповідно. Після зберігання впродовж 6 місяців для рафінованої олії показник кислотного числа збільшився таким чином: у соняшниковій олії – в 2,7 , для ріпакової – в 1,5 рази. Водночас зафіксовано таке підвищення значень показника перекисного числа у соняшниковій – в 4,5 рази, у ріпаковій олії – в 2,8 рази. Збільшення питомої ваги ріпакової олії у складі суміші призводе до зменшення у складі купажної композиції концентрації α- токоферолів та збільшення концентрації γ-токоферолів, що викликає синергетичний антиоксидантний ефект. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року
СЕКЦІЯ 3. Стандартизація та організація виробництва лікарських засобів рослинного походження 131 Виявлена більша стійкість досліджуваних сумішей до автоокиснення дозволяє прогнозувати перспективність застосування сумішей соняшникової та ріпакової олії у виробництві харчових продуктів функціонального призначення і біологічно активних добавок на їх основі. МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ БЛИЖНЬОЇ ІЧ-СПЕКТРОСКОПІЇ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЯКОСТІ ЛІКАРСЬКОЇ РОСЛИННОЇ СИРОВИНИ РОДИНИ LAMIACEAE Прокопенко Ю. С., Георгіянц В. А. Національний фармацевтичний університет Родина Lamiaceae (Глухокропивові) вважається однією з найпоширеніших родин, до складу якої входять декілька тисяч видів рослин. Представники даної родини добре розповсюджені, зустрічаються практично всюди та широко застосовуються у фармацевтичній галузі, виробництві косметичних препаратів, парфумерній промисловості, кулінарії, тощо. Для вхідного контролю ЛРС мають бути застосовані сучасні та експресні методи, що дозволяють визначитись з її якістю. Одним з найвідоміших представників родини глухокропивових є ефірноолійна рослина материнка звичайна (Oreganum vulgare L.). Материнка вже декілька років є офіцинальною рослиною як в Україні, так і в Європі та використовується як сировина для отримання ефірної олії та деяких лікарських засобів для лікування захворювань органів травлення, органів дихальної системи, тощо. Крім того, слід зазначити той факт, що материка займає одне з провідних місць серед кулінарних рослин у вигляді спеції під назвою «Орегано». Існуючі документи, що регламентують якість трави материнки, а саме монографії Державної Фармакопеї України «Материнки трава» та Європейської фармакопеї «Oregano herb» передбачають застосування хроматографічних методів аналізу для ідентифікації та кількісного визначення діючих речовин у ефірній олії (тонкошарова та газова хроматографія відповідно), а також ідентифікацію лікарської рослинної сировини за допомогою мікроскопічного аналізу. Дані методики добре відтворюються в умовах лабораторії та можуть бути використані для контролю якості як лікарської рослинної сировини трави материнки, так і спеції орегано. Проте, враховуючи той факт, що фармацевтична наука постійно знаходиться у стані розвитку, та інтерес до універсальних, високоефективних, експресних та інформативних методів з часом тільки зростає, було вирішено проаналізувати можливості стандартизації трави материнки за допомогою інших сучасних методів аналізу. Відомо, що для контролю якості ефірних олій метод хромато-мас-спектрометрії є найбільш зручним, проте при стандартизації лікарської рослинної сировини, як правило, виникає та сама проблема, що і при застосуванні фармакопейного методу газової хроматографії, а саме необхідністю використання спеціального обладнання для отримання ефірної олії з ЛРС та подальшого її дослідження. Інша тенденція спостерігається у Сполучених Штатах Америки, де для стандартизації ефірноолійної ЛРС застосовується раманівська спектроскопія, проте, як показує практика, для здійснення цього аналізу також перш за все необхідно отримати ефірноолійну витяжку, що може виявитись недостатньо зручним. У якості альтернативи нами було обрано метод ближньої ІЧ-спектроскопії, можливості якого вже давно використовуються для здійснення контролю якості фармацевтичних субстанцій, лікарських засобів та харчових продуктів. Значною перевагою цього методу є відсутність трудомісткої пробопідготовки. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року
Page 1 and 2:
МІНІСТЕРСТВО ОХОРО
Page 3 and 4:
Редакційна колегія
Page 5 and 6:
СЕКЦІЯ 1. Досліджен
Page 7 and 8:
Page 9 and 10:
Page 11 and 12:
Page 13 and 14:
Page 15 and 16:
Page 17 and 18:
Page 19 and 20:
Page 21 and 22:
Page 23 and 24:
Page 25 and 26:
Page 27 and 28:
Page 29 and 30:
Page 31 and 32:
Page 33 and 34:
Page 35 and 36:
Page 37 and 38:
Page 39 and 40:
Page 41 and 42:
Page 43 and 44:
Page 45 and 46:
Page 47 and 48:
Page 49 and 50:
Page 51 and 52:
Page 53 and 54:
Page 55 and 56:
Page 57 and 58:
СЕКЦІЯ Фармакологі
Page 59 and 60:
СЕКЦІЯ 2. Фармаколо
Page 61 and 62:
Page 63 and 64:
Page 65 and 66:
Page 67 and 68:
Page 69 and 70:
Page 71 and 72:
Page 73 and 74:
Page 75 and 76:
Page 77 and 78: СЕКЦІЯ 2. Фармаколо
Page 103 and 104: СЕКЦІЯ 3. Стандарти
Page 127: СЕКЦІЯ 3. Стандарти
Page 145 and 146: СЕКЦІЯ Синтетичні
Page 147 and 148: СЕКЦІЯ 4. Синтетичн
Page 155 and 156: Інгібування росту
Page 175 and 176: СЕКЦІЯ 5. Онтогенез
Page 177 and 178: СЕКЦІЯ 5. Онтогенез
Page 179 and 180:
СЕКЦІЯ 5. Онтогенез
Page 181 and 182:
Page 183 and 184:
Page 185 and 186:
Page 187 and 188:
Page 189 and 190:
Page 191 and 192:
Page 193 and 194:
ЗМІСТ 197 СЕКЦІЯ: Дос
Page 195 and 196:
ЗМІСТ 199 Сахацька І.
Page 197 and 198:
ЗМІСТ 201 МЕМБРАН У Т
Page 199 and 200:
ЗМІСТ 203 Вронська Л.
Page 201 and 202:
ЗМІСТ 205 Фурса М. С.,
Page 203 and 204:
ЗМІСТ 207 ОДЕРЖАННЯ
show all

Ð¥ÐÐÐÐ¯ ÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐ¥ Ð¡ÐÐÐÐ£ÐÂ» 30-31 Ð¶Ð¾Ð²ÑÐ½Ñ 2012 ÑÐ¾ÐºÑ - Ð¢ÐµÑÐ½Ð¾Ð¿ÑÐ»ÑÑÑÐºÐ¸Ð¹ ...

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

Delete template?

Save as template?

Ð¥ÐÐÐÐ¯ ÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐ¥ Ð¡ÐÐÐÐ£ÐÂ» 30-31 Ð¶Ð¾Ð²ÑÐ½Ñ 2012 ÑÐ¾ÐºÑ - Ð¢ÐµÑÐ½Ð¾Ð¿ÑÐ»ÑÑÑÐºÐ¸Ð¹ ...