ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 1. Дослідження хімічного складу лікарської рослинної сировини та перспективи
створення на її основі лікарських засобів
21
тригліцеридів у крові, сприятливо впливає на шкірні покриви, нормалізує синтез колагену,
еластину в шкірі, має потужну протизапальну та протиалергенну активність, впливає на
регуляторні механізми імунної системи організму людини, покращує мікроциркуляцію і
кровообіг на рівні капілярів, покращує еластичність еритроцитів, знижує в'язкість крові,
гальмує дію гіалуронідази, і навіть за деякими публікаціями виявлено його антидепресивну
та антипаркінсонічну активність. Зважаючи на такий широкий перелік біологічних
властивостей, ДКВ використовують при лікуванні захворюваннь серцево-судинної
системи, органів дихання, шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи,
захворюваннях органів зору та інше. ДКВ володіє надзвичайно низькою власною
токсичністю, що робить доступним його споживання практично в необмежених дозах,
активність проявляється при концентрації приблизно 1·10 -4 -1·10 -5 % при повній відсутності
мутагенної активності для людини.
Саме тому на сьогоднішній день на світовому ринку спостерігається значний попит
на субстанцію ДКВ та його препарати, при чому сучасні американські, канадські,
французські, російські компанії-виробники дигідрокверцетину не можуть задовольнити
мінімальні потреби ринку. Одними з основних причиною цього є недостатня сировинна
база деревини модрини сибірської (Larix sibirica Ladeb.) або даурської (Larix dahurica
Turch. синонім L. gmelinii Rupr.) та екологічні питання вирубки лісів. Лише в Росії
присутня достатня сировинна база та існує можливість комплексної переродки деревини
модрини. Виходячи з даної ситуації ринкова ціна ДКВ за грам складає більше 2500 доларів
США (відповідно даним каталону Sigma-Aldrich 2012 р.).
Метою даної роботи є пошук альтернативних джерел отримання ДКВ серед
вітчизняного рослинного фонду, оскільки модрина сибірська не зростає на території
України та пропозиція комплексної переробки сировини, що широко заготовлюється, але
не переробляється у повній мірі. В якості досліджуваної рослинної сировини було обрано
хвою і кору представника сімейства Соснові (Pinaceae) - сосни звичайної (Pinus sylvestris).
Увагу було приділено і тому факту, що у період та після новорічних свят питання розумної
утилізації даного виду сировини є досить актуальним в Україні.
ДКВ екстрагували у круглодонній колбі зі зворотним холодильником протягом 1
години у якості розчинника використовували спирт етиловий 96%. Для кожного виду
сировини робили по пять екстрактів. Для кількісного визначення ДКВ у екстракті
використовували фотоколориметричну методику, що грунтується на утворенні
ціанідинхлориду з ДКВ при обробці останнього цинковим пилом у присутності суміші
концентрованої хлористоводневої кислоти, льодяної оцтової кислоти та води. Поява
малинового забарвлення в результаті проведення реакції відновлення свідчила про
наявність ДКВ у досліджуваній сировині. Отримані дані оптичної густини порівнювали з
даними оптичної густини робочого стандартного зразку ДКВ (субстанція). За результатами
дослідження було встановлено, що хвоя та кора сосни звичайної містять 0,28% та 0,17%
ДКВ відповідно, стандартне відхимення для кожного з досліджень не перевищувало 0.02%.
В якості альтернативного джерела отримання ДКВ запропоновано та досліджено
хвою та деревину сосни звичайної (Pinus sylvestris), що не переробляється відповідним
чином та може бути здійснено при комплексній переробці сировини та оптимізації
використання природних ресурсів. У майбутньому планується дослідження вмісту ДКВ у
сировині інших представників сімейства Соснові (Pinaceae), що є доступними на території
України.
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року