ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

8
СЕКЦІЯ 1. Дослідження хімічного складу лікарської рослинної сировини та перспективи
створення на її основі лікарських засобів
У досліджуваних об’єктах відмічено дещо більший сумарний кількісний вміст
зв’язаних амінокислот, ніж вільних. У траві ч. прямостоячих кількісно переважають такі
зв’язані амінокислоти: гістидин (0,32 мг/100 мг сухої сировини), фенілаланін (0,25 мг/100
мг) та тирозин (0,20 мг/100 мг); у траві ч. тонколистих – аргінін (0,3 мг/100 мг), фенілаланін
(0,25 мг/100 мг) та лізин (0,20 мг/100 мг); у траві ч. розлогих – аргінін (0,25 мг/100 мг),
фенілаланін (0,20 мг/100 мг) і гістидин (0,20 мг/100 мг).
У траві ч. розлогих значний вміст мали такі вільні амінокислоти: фенілаланін – 0,65
мг/100 мг, тирозин і аргінін – по 0,45 мг/100 мг; трава ч. тонколистих містила значну
кількість вільної аспарагінової кислоти (0,58 мг/100 мг) та гістидину (0,30 мг/100 мг); у
траві ч. прямостоячих вміст вільного гістидину становив 0,60 мг/100 мг;
ВИВЧЕННЯ БІОЛОГІЧНОАКТИВНИХ СПОЛУК ГОМЕОПАТИЧНИХ
МАТРИЧНИХ НАСТОЙОК JUGLANS REGIA
Ветютнева Н.О., Радченко А.П., Тодорова В.І., Пилипчук Л.Б., Голембієвська О.І.
Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, м. Київ
Дані про вивчення фізико-хімічних властивостей, складу біологічно активних
сполук (БАС) гомеопатичних матричних настойок (ГМН) із свіжої, свіжої у замороженому
вигляді, сухої сировини листа, оплідника та суміші оплідника та листа Juglans regia в
доступному інформаційному полі відсутні.
Метою нашої роботи було вивчити біологічно активні сполуки ГМН Juglans regia,
що виготовлені з листя із свіжої, свіжої у замороженому вигляді та сухої сировини.
Досліджувані ГМН Juglans regia із листа, оплідника із сухої, свіжої та свіжої у
замороженому вигляді сировини та листа разом з оплідником із свіжої сировини мають
коричневий колір, приємний сильний ароматний запах, терпкий гіркуватий смак.
ГМН досліджували на наявність фенольних сполук, флавоноїдів, дубильних
речовин, алкалоїдів та інших груп БАС.
Ідентифікацію груп БАС в ГМН Juglans regia здійснювали за допомогою якісних
реакцій та тонкошарової хроматографії.
1.З розчином хлориду заліза (ІІІ) - з’являється темно-коричневе забарвлення, що
свідчить про наявність фенольних сполук; а з розчином 5% лугу - червоно-фіолетове, яке
змінювалося до жовтого, що свідчить про наявність фенолкарбонових кислот.
2. Наявність флавоноїдів встановлювали з металічним магнієм та концентрованою
хлористоводневою кислотою; з’являється яскраво-червоне забарвлення (ціанідинова проба)
та з розчином свинцю ацетату основного в присутності етанолу (з’являється жовте
забарвлення).
3. Хлороформне вилучення ГМН в присутності хлористоводневої кислоти з загально
алкалоїдними реактивами: пікриновою кислотою, розчином таніну, реактивами Майера,
Драгендорфа, Вагнера на предметних скельцях утворювало помутніння, що підтверджує
наявність алкалоїдів.
4. При додаванні до ГМН 1% розчину желатину у присутності натрію хлориду –
утворювався жовтуватий аморфний осад, що свідчить про наявність дубильних речовин.
5. При змішуванні з рівними об’ємами води досліджувані ГМН мутніють, що
свідчить про наявність речовин полісахаридної природи.
Найбільш вираженими були реакції на фенольні сполуки та флавоноїди в зразках
свіжої та свіжої у замороженому вигляді сировини.
Хроматографування здійснювалось в фазі вода: кислота мурашина: етилацетат у
співвідношення 10:10:80, використовуючи стандарти гіперозиду, рутину, кавової і
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року