ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 2. Фармакологічні та біохімічні дослідження лікарської рослинної сировини та засобів
на її основі. Фітотерапія на сучасному етапі розвитку медицини в Україні
87
В групі тварин контрольної патології кількість корчів після введення розчину
оцтової кислоти в середньому склала 38,1. Після використання екстракту фіалки кількість
корчів у експериментальних тварин достовірно зменшилась в 1,4 разу порівняно з групою
контрольної патології і склала 27,6. При використанні референс-препарату кількість корчів
зменшилась в 2,1 разу – до 18,2, що достовірно менше, ніж у тварин, яких лікували
екстрактом фіалки.
Як показали результати досліду, аналгетична активність екстракту фіалки
дорівнювала 27,6%. Проте, в порівнянні з диклофенаком натрію, у якого аналгетична
активність була 52,2%, екстракт фіалки виявляв приблизно у 2 рази менший аналгетичний
ефект.
ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОТИЗАПАЛЬНОЇ ДІЇ ГУСТОГО ЕКСТРАКТУ ТА
НАСТОЙКИ З ЛИСТЯ ШОВКОВИЦІ ЧОРНОЇ
Медвідь І. І., Фіра Л. С.
Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського
м. Тернопіль
Останнім часом широкого застосування у лікуванні ревматоїдних захворювань та
захворювань опорно-рухового апарату набули протизапальні засоби рослинного
походження. Пошук рослинної сировини, яка була б доступна широким верствам
населення, привертає увагу науковців медичного та фармацевтичного напрямку. Для
створення нових препаратів, які були б не менш ефективними, ніж брендові препарати, все
більше зацікавлення викликають рослини, які зростають на території України. Однією з
та4ких рослин є шовковиця чорна, сировинна база якої є досить значною.
Протизапальну дію шовковиці чорної пов‘язують із наявністю у її складі дубильних
речовин та флавоноїдів. Зважаючи на це, досліджували протизапальну активність екстракту
та настойки шовковиці на моделі карагенінового набряку. Відомо, що розвиток запальної
реакції пов'язаний із вмістом простагландинів у вогнищі запалення.
Метою роботи було визначити ефективність застосування екстракту та настойки з
листя шовковиці за карагенінового набряку лапи щурів.
Екстракт та настойку вводили внутрішньошлунково у дозі 150 мг/кг та 0,2 мл/кг
маси тіла тварини відповідно. Препаратом порівняння слугував стандартний
протизапальний препарат „Ортофен‖ (ФК „Здоров‘я‖, Україна) у дозі 8 мг/кг (ЕД50 на
даній моделі). Контрольні тварини отримували еквівалентну кількість води. Препарати
вводили за 40 хвилин до введення у лапу карагеніну.
Результати дослідження свідчать про розвиток запальної реакції у групі контрольної
патології на 1-ій годині від початку введення карагеніну, максимум – на 3-ій годині.
Встановлено, що запальний процес триває до 6-ти годин і поступово зменшується до 24-ої
години експерименту.
Аналіз результатів протизапальної активності екстракту та настойки шовковиці
показав, що при введенні екстракту в дозі 150 мг/кг вже на 1-ій годині від початку
запалення спостерігався максимальний ефект 9Зменшення набряку), який тривав протягом
всього експерименту. При введенні настойки в дозі 0,2 мл/кг максимальний ефект
спостерігався на 2-ій годині від початку запального процесу.
Відмічено, що до кінця експерименту більш виражений протизапальний ефект
проявляється у густого екстракту з листя шовковиці в порівнянні з настойкою.
Протизапальний препарат ―Ортофен‖ також виявляв високу антиексудативну активність
при одноразовому введенні, про що свідчить достовірне зниження показника запальної
реакції у порівнянні з контрольною патологією.
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року