ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 3. Стандартизація та організація виробництва лікарських засобів рослинного
походження
143
Мета роботи - дослідження лікарської рослинної сировини – листя клену
звичайного на вміст каротиноїдів і хлорофілів.
Об‘єкти дослідження:
- етанольний витяг висушеного листя листя клену звичайного, заготовленого у травні-червні;
- етанольний витяг листя евкаліпту прутовидного евкаліпту (виробник: ЗАТ
"Фармацевтична фабрика "Віола") – для порівняння вмісту хлорофілів.
Застосували спектрофотометричний метод, який базується на здатності каротиноїдів
та хлорофілів поглинати монохроматичне світло у видимій ділянці у діапазоні довжин
хвиль, відповідно, від 400 до 500 нм (каротиноїди) та від 600 до 700 нм (хлорофіли).
На спектрі поглинання етанольного витягу листя клену звичайного, спостерігалась
смуга поглинання в діапазоні від 400 до 700 нм з максимумами поглинання при довжинах
хвиль: 415 нм, 434 нм, 466 нм, 615 нм та 664 нм, що свідчить про присутність у витягу як
каротиноїдів – β-каротин (466 нм), так і хлорофілів – хлорофіл а (664 нм).
Для порівняння визначали вміст хлорофілів етанольного (96%) витягу листя
евкаліпту прутовидного.
Висновки: 1. Результати дослідження вмісту каротиноїдів та хлорофілів у листі
клену звичайного свідчать про те, що:
- вміст β-каротину становить 35,00 мг%;
- вмість хлорофілу а становить 245,00 мг%, що у майже у чотири рази перевищує кількість
хлорофілу а у листі евкаліпту прутовидного (65,00 мг%).
2. Перспективним є подальше дослідження фармакологічної активності листя клену
звичайного та створення на його основі нових лікарських засобів.
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ФЕНОЛКАРБОНОВИХ КИСЛОТ У ЛІКАРСЬКІЙ РОСЛИННІЙ
СИРОВИНІ
Чубка М. Б., Вронська Л. В., Демид А. Є.
ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського”
Важливою групою БАР у лікарських рослинах є фенолкарбонові кислоти, які
проявляють різноманітні фармакологічні властивості, зокрема, антиоксидантні,
протизапальні, спазмолітичні, антибактеріальні, тощо.
У ДФУ (доповнення 2, 3, 4) описано ідентифікацію фенолкарбонових кислот у
різних видах ЛРС методом ТШХ (бузини квіти, глоду листя, нагідок квіти та інші),
кількісне визначення окремих кислот або їх суми – методом рідинної хроматографії та
абсорбційної спектрофотометрії у видимій області відповідно лише в окремій рослинній
сировині. В той же час, наприклад в Британській фармакопеї, наведено більшу кількість
монографій на ЛРС, що стандартизуються за вістом гідроксикоричних кислот (зокрема,
меліса, розмарин). Відповідно, до вимог ДФУ, материнку та траву материнки
стандартизують як ефіроолійну сировину, а саме, ідентифікують тимол і карвакрол або
лише тимол методом ТШХ в материнці та траві материнки відповідно, визначають вміст
ефірних олій (за фармакопейною методикою визначення ефірних олій у ЛРС) та суму
тимолу і карвакролу методом газової хроматографії лише в материнці. На сьогодні в ДФУ
та зарубіжних фармакопеях немає монографії на плоди моркви дикої, тому питання
розробки методик ідентифікації та кількісного визначення БАР у плодах та їх
стандартизація є невирішеним.
Тому метою нашої роботи було дослідження якісного складу фенолкарбонових
кислот у траві материнки та плодах моркви дикої.
Випробування методом ТШХ проводили в системі розчинників етилацетат – оцтова
кислота льодяна – вода (5:1:1), використовуючи в якості розчинів порівняння розчини
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року