01.01.2015 Views

ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

SHOW MORE
SHOW LESS

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

СЕКЦІЯ 1. Дослідження хімічного складу лікарської рослинної сировини та перспективи<br />

створення на її основі лікарських засобів<br />

47<br />

Одним із важливих класів біологічно активних речовин, які регулюють численні<br />

процеси організму та виявляють антимікробну, протизапальну дію є органічні кислоти.<br />

Найважливішою серед органічних кислот є аскорбінова кислота, яка бере участь в окисновідновних<br />

процесах організму, вуглеводному обміні, регенерації тканин, в синтезі<br />

стероїдів. Тому метою нашої роботи було визначення відсоткового вмісту суми органічних<br />

кислот та аскорбінової кислоти у зборі.<br />

Визначення вмісту органічних кислот проводили титруванням 0,1 моль/л розчином<br />

NaOH в якості індикатора використовували метиловий синій та фенолфталеїн.<br />

Вміст аскорбінової кислоти визначали за методом окисно-відновного титрування<br />

2,6-дихлорфеноліндофенолятом (0,001 моль/л) до появи рожевого забарвлення, яке не<br />

зникало протягом <strong>30</strong>-60с. Визначення проводили за методиками ДФ 11 випуск 2, стор 295,<br />

у перерахунку на абсолютно суху сировину.<br />

Визначений таким чином вміст органічних кислот склав 5,40%, а вміст аскорбінової<br />

кислоти - 0,099%.<br />

Одержані результати можуть бути використані для розробки методів контролю<br />

якості (МКЯ) на даний збір.<br />

ТЕРПЕНОЇДНИЙ СКЛАД ГЕКСАНОВОГО ЕКСТРАКТУ З ПАГОНІВ<br />

LEDUM PALUSTRE<br />

Упир Т.В., Комісаренко М.А., Кошовий О.М.<br />

Національний фармацевтичний університет, м. Харків<br />

Багно звичайне здавна використовується в медицині як протикашльовий засіб при<br />

гострих бронхітах, трахеїтах та бронхіальній астмі. Ефективний настій багна також при<br />

спастичних ентероколітах. У гінекології препарати рослини використовують для<br />

підвищення тонусу матки. В народній медицині застосовується настій багна при<br />

туберкульозі легень, ревматизмі, подагрі, діабеті, дизентерії, екземі та різних висипах на<br />

тілі. Зовнішньо настій трави призначають при укусах комах, набряках, для лікування<br />

забитих місць, різноманітних ран, а також при затерпанні кінцівок для посилення<br />

циркуляції крові. Екстракт чи відвар трави закапують в ніс при нежиті та грипі.<br />

У всіх частинах рослини міститься ефірна олія, за винятком коренів, крім того, листя<br />

містять дубильні речовини, які відносяться до групи катехінів, флавоноїди і аскорбінову<br />

кислоту.<br />

На території України зареєстровано фасовану сировину та один препарат з пагонів<br />

багна звичайного – «Ледін», який застосовується як протикашльовий засіб. Це свідчить про<br />

те, що потенціал сировини використовується не повною мірою, тим більше, що на<br />

теперішній час на аптечних полицях залишилась тільки фасована сировина. Тому метою<br />

нашої роботи було вивчити терпеноїдний склад гексанового екстракту з пагонів багна<br />

звичайного для створення нового лікарського засобу.<br />

Об’єктом нашого дослідження був гексановий екстракт з пагонів багна звичайного,<br />

який отримували шляхом екстрагування гексаном у співвідношенні 1:15, п’ятикратно з<br />

новою порцією екстрагенту.<br />

Попередній хімічний аналіз на терпеноїди проводили методом тонкошарової<br />

хроматографії в порівнянні з достовірними зразками. Якісний склад та кількісний вміст<br />

терпенів вивчали методом газової хроматографії за допомогою газового хроматографа<br />

Agilent Technology 6890 з масс-спектрометричним детектором 5973 (МС). Для аналізу<br />

використовували колонку HP-5 довжиною <strong>30</strong>м та внутрішнім діаметром 0,25мм. Аналіз<br />

проводили при таких умовах: температура термостату програмувалась від 50°С до 250°С зі<br />

швидкістю 4°С/хв; температура інжектору - 250°С; газ носій – гелій, швидкість потоку<br />

Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» <strong>30</strong>-<strong>31</strong> жовтня <strong>2012</strong> року

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!