ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 2. Фармакологічні та біохімічні дослідження лікарської рослинної сировини та засобів
на її основі. Фітотерапія на сучасному етапі розвитку медицини в Україні
64
на добу.у нижню порожнисту вену після її катетеризації в асептичних умовах через
стегнову вену. Катетеризацію магістральних судин та декапітацію тварин здійснювали в
умовах пропофолового наркозу (60 мг/кг в/в). Для електронномікроскопічних досліджень
забирали маленькі шматочки респіраторного відділу легень, з крайових часток. матеріал
фіксували у 2,5% розчині глютаральдегіду, постфіксували 1% розчином тетраокису осмію на
фосфатному буфері, зневоднювали в спиртах і ацетоні та заливали в суміш аралдиту з
епоксидними смолами [Горальський та ін., 2011]. Ультратонкі зрізи, виготовлені на
ультрамікротомі LKB-3, контрастували уранілацетатом та цитратом свинцю за методом
Рейнольдса і вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ-125К.
Дослідження показало, що на 1-у, 3-у, 7-у добу достовірних розбіжностей між
субмікроскопічними показниками у тварин з катетеризацією стегнової вени без будь-якої
корекції розчинами та групою тварин, яким проводилась інфузія 0,9 % розчином NaCl не
виявлено. Тому аналіз отриманих даних проводився відносно тварин з катетером, у яких
початковий рівень досліджуваних показників приймався за 100 %.
Проведені електронномікроскопічні дослідження показали, що у респіраторному
відділі легень щурів контрольної групи (введення 0,9 % розчину NaCl) в усі терміни
спостереження (1, 3, 7 доби) в структурних компонентах альвеол змін не відбувалось.
Cтінка альвеол побудована з тонкої базальної мембрани, на поверхні якої розташовані з
боку просвіту капіляра ендотеліальні клітини, а з іншого боку - респіраторні альвеолоцити.
Характерним для аерогематичного бар‘єру альвеол є тонкі цитоплазматичні ділянки
ендотеліоцитів і альвеолоцитів, у яких наявні чисельні піноцитозні пухірці та кавеоли.
Органел у цитоплазмі клітин мало і вони локалізуюються парануклеарно. Ядра мають
подовгасту форму, чітко контуровані ядерною оболонкою, в каріоплазмі переважає
еухроматин, наявні невеликі ядерця. Між респіраторними альвеолоцитами розташовані
секреторні клітини – альвеолоцити ІІ типу, що синтезують сурфактант. Характерним для
цих клітин є наявність у цитоплазмі осміофільних слоїстих тілець, що містять
фосфоліпопротеіновий комплекс. Секреторний апарат складають ендоплазматична сітка та
комплекс Гольджі, наявні невеликі мітохондрії. На поверхні цих клітин є невеликі
цитоплазматичні вирости у вигляді мікроворсинок. Біля стінки альвеол спостерігали
альвеолярні макрофаги. В їх цитоплазмі наявні лізосоми, а плазмолема утворює
цитоплазматичні вип‘ячування та інвагінації Такі ультраструктурні ознаки макрофагів
свідчать про здатність до фагоцитозу.
Електронномікроскопічні дослідження респіраторному відділу легень тварин за
умов введення лактопротеїну з сорбітолом встановили, що в усі терміни спостереження (1,
3, 7 доби) структурні компоненти альвеол не були змінені, мали ультраструктурну
організацію, як у нормі. Субмікроскопічні дослідження компонентів респіраторного відділу
легень тварин, що отримували розчин HAES-LX-5 % у всі терміни досліду встановили, що
вони теж не змінені і були подібними до контрольної групи.
Отже, у тварин, які отримували розчин Лактопротеїну з сорбітолом та HAES-LX-5
% протягом семи діб ультраструктура альвеол легень була подібною до такої у щурів
контрольної групи (які отримували 0,9 % розчин NaCl).
ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНТИБАКТЕРІЙНОЇ АКТИВНОСТІ
ВОДНИХ ВИТЯЖОК ДЕЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН
Воробець Н.М., *Білінська І.С.
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів
*Львівський національний університет імені Івана Франка, м. Львів
ВООЗ свідчить, що антибіотикорезистентність основних збудників інфекційних
захворювань є однією з найбільших проблем сучасної медицини. Особливої гостроти
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року