ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 2. Фармакологічні та біохімічні дослідження лікарської рослинної сировини та засобів
на її основі. Фітотерапія на сучасному етапі розвитку медицини в Україні
98
В перспективі заплановано отримати екстракти з лікарської рослинної сировини,
дослідити їх фітохімічний склад і на основі отриманих даних розробити склад лікувальнокосметичного
засобу для лікування дерматиту.
ЗАСТОСУВАННЯ СУХОГО ЕКСТРАКТУ З ЛИСТЯ АБРИКОСА ЗА УМОВ
АДРЕНАЛІНОВОЇ КАРДІОПАТІЇ
Штробля А.Л.
Ужгородський національний університет, м. Ужгород
Дослідженнями, які проведені останніми роками, встановлено, що в патогенезі
захворювань міокарду важливу роль відіграє активація процесів вільнорадикального
окиснення, які призводять до ушкодження та загибелі кардіоміоцитів. Виходячи з цього, в
комплексній терапії захворювань широке застосування знаходять рослинні лікарські засоби
з антиоксидантними властивостями.
Такою рослиною, що здавна використовується в офіцинальній, народній медицині та
лікувальному харчуванні є абрикос звичайний (Armeniaca vulgaris Lam.).
Враховуючи різноманітний хімічний склад різних органів абрикоса звичайного та
його широке застосування народною медициною, метою нашого дослідження було вивчити
кардіопротекторні властивості сухого екстракту з листя на моделі адреналінового ураження
міокарду.
Спричиняли гостру міокардіопатію шляхом одноразового внутрішньочеревинного
введення 0,18%-го розчину адреналіну гідротартрату з розрахунку 1,0 мг/кг за методикою
О. О. Маркової (1-а група тварин). Друга група тварин на тлі розвитку адреналінової
кардіопатії отримувала сухий екстракт з листя абрикоса в дозі 70 мг/кг маси тіла. Третя
група слугувала інтактним контролем. Дослідження проводили через 3 та 24 год після
ураження. У сироватці крові та серці тварин визначали інтенсивність вільнорадикальних
процесів та активність органоспецифічних ферментів міокарду – аспартатамінотрансферази
та креатинфосфокінази.
Встановлено, що на фоні введення адреналіну у міокарді та сироватці крові щурів
відбувалась активація процесів перекисного окиснення ліпідів та окиснювальної
модифікації білків, про що свідчить значне збільшення вмісту ТБК-активних продуктів та
2,4-динітрофенілгідразонів в обидвох досліджуваних тканинах через 3 год від початку
експерименту (у сироватці крові в 2,2 раза для ТБК-АП, у 2 рази для 2,4-ДНФГ; у міокарді
вміст ТБК-АП зріс у 2,75 раза, 2,4-ДНФГ – у 1,2 раза).
Активація вільнорадикальних процесів викликала зміну проникності мембран
кардіоцитів, що зумовило вихід у кров значної кількості таких ензимів як
аспартатамінотрансфераза та креатинфосфокіназа, активність яких у сироватці крові через
24 год після ураження зросла у 1,8 та 2 рази відповідно. У серці активність цих ензимів
дещо знизилась, що є наслідком прямого ураження міокарду катехоламінами.
Через 24 год з моменту потрапляння адреналіну в організм тварин та введення їм
екстракту з листя абрикоса вміст ТБК-АП знизився на 44 % у сироватці крові.
Аналогічного зниження зазнав вміст 2,4-ДНФГ як у сироватці крові, так і в міокарді
уражених тварин. Поряд з пригніченням процесів вільнорадикального окиснення після
застосування досліджуваного екстракту в ураженому організмі, ми відмітили нормалізацію
активності мембранозалежних ферментів. Активність АсАТ у щурів, які після потрапляння
в організм адреналіну отримували екстракт з листя абрикоса знизилася на 45 % порівняно з
ураженими, активність креатинфосфокінази після застосування екстракту знизилась на 50
% у сироватці крові уражених щурів. У міокарді активності креатинфосфокінази та
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року