ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

СЕКЦІЯ 3. Стандартизація та організація виробництва лікарських засобів рослинного
походження
142
використовували воду очищену та спирт етиловий різних концентрацій: 20 %, 40 %, 55 %,
70 % та 96 %.
Одержання екстрактів проводили наступним чином. Подрібнену суху рослинну
сировину спочатку екстрагували протягом 24 годин одним із вище зазначених екстрагентів,
у класичному співвідношенні сировина-екстрагент 1:10. Витяг зливали, шрот віджимали.
Відокремлений шрот заливали підігрітою до 96-100°С водою очищеною і екстрагували на
киплячій водяній бані протягом 2 год. Витяги об‘єднували та змішували. Методом
двоступеневої екстракції нами було одержано 18 екстрактів.
Для визначення технологічних параметрів одержання субстанції з любистку
лікарського, а саме – виду сировини та екстрагента проводили визначення вмісту суми
гідроксикоричних кислот та ефірних олій, а також вивчали динаміку виходу екстрактивних
речовин.
Результати досліджень показали, що максимальний вихід екстрактивних речовин
спостерігається при екстрагуванні підземних органів любистку лікарського і становить
(38,11 ± 0,13) % (екстрагент – 55 % етанол). Найменша кількість екстрактивних речовин – в
екстрактах з плодів любистку, що коливається в межах: (7,06 ± 0,11) % (при використанні
20 % спирту етилового) – (14,15 ± 0,12) % (екстрагент – вода очищена).
Найбільший вміст гідроксикоричних кислот спостерігається в екстрактах кореневищ
і коренів любистку (3,10 ± 0,01) % та (2,67 ± 0,01) %, вилучених 55 % і 70 % спиртом
етиловим, відповідно. Найменший вміст гідроксикоричних кислот в екстрактах з плодів
любистку, варіює в межах (1,60 ± 0,01) % – (2,11 ± 0,01) %.
Кількісний вміст фталідних компонентів ефірних олій у досліджуваних екстрактах є
найбільшим в екстракті підземних органів любистку лікарського – 92,94 % при
використанні 55 % та 40 % спирту етилового (92,15 %), найменший – в екстракті з листків
любистку – 23,66 % (екстрагент – 70 % спирт етиловий).
Отже, за результатами випробувань встановлено основні технологічні параметри
отримання оптимально активної субстанції – рідкого екстракту кореневищ і коренів
любистку лікарського: метод екстрагування – двоступенева екстракція; співвідношення
сировина-екстрагент – 1:10; вид розчинника – 55 % етиловий спирт/вода очищена,
тривалість екстрагування – мацерація 55 % етанолом – 24 год/подальша екстракція шроту
підігрітою до температури 96-100°С водою очищеною – 2 год; вихід субстанції – 30-40 %
від початкової кількості повітряно-сухої сировини.
CПЕКТРОФОТОМЕТРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КАРОТИНОЇДІВ ТА ХЛОРОФІЛІВ
ЛИСТЯ КЛЕНУ ЗВИЧАЙНОГО
Черпак О. М.
Львівський Національний медичний університет ім. Данила Галицького
Важливою проблемою сучасної фітотерапії є пошук перспективних лікарських
рослин для створення нових фітопрепаратів. Серед біологічно-активних речовин рослин з
фармакологічною активностю важливе місце займають каротиноїди та хлорофіли.
Сучасні дослідження підтверджують антиоксидантні, адаптогенні, антиканцерогенні,
радіопротекторні, антимутагенні та імуномодулюючі властивості каротиноїдів, не пов‘язані
з їх провітамінною активністю. Хлорофіли – натуральні антибіотики, які попереджують
патологічні зміни молекул ДНК, отже проявляють антимутагенні властивості.
Перспективною рослиною, що містить каротиноїди та хлорофіли, є клен звичайний – Acer
platanoides L. листя якого, за даними літератури, виявляють антимікробну, репаративну,
ранозагоювальну дію.
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» 30-31 жовтня 2012 року