Ð¥ÐÐÐЯ ÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐ¥ СÐÐÐУл 30-31 жовÑÐ½Ñ 2012 ÑÐ¾ÐºÑ - ТеÑнопÑлÑÑÑкий ...
Ð¥ÐÐÐЯ ÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐ¥ СÐÐÐУл 30-31 жовÑÐ½Ñ 2012 ÑÐ¾ÐºÑ - ТеÑнопÑлÑÑÑкий ...
Ð¥ÐÐÐЯ ÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐ¥ СÐÐÐУл 30-31 жовÑÐ½Ñ 2012 ÑÐ¾ÐºÑ - ТеÑнопÑлÑÑÑкий ...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
СЕКЦІЯ 5. Онтогенез культивованих та дикорослих видів лікарських рослин<br />
182<br />
З огляду на достатній вміст ФС у рослинній сировині вищезазначених сортів<br />
піретруму дівочого, можна прогнозувати їх подальше дослідження та використання з<br />
метою виготовлення лікарських препаратів.<br />
ПРЯМИЙ ОРГАНОГЕНЕЗ IN VITRO HYPERICUM PERFORATUM L.<br />
Коваль О.С 1 , Тусик О.Т. 1 , Мосула М.З. 2 , Дробик Н.М. 2<br />
1<br />
ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського»,<br />
2<br />
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка<br />
Перспективним джерелом рослинної сировини для отримання лікарських препаратів<br />
широкого спектру дії є види роду Звіробій – Hypericum L. Серед них у фармакопею<br />
України (2008) включено звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) та звіробій<br />
плямистий (Hypericum maculatum Crantz.). Їхні лікувальні властивості обумовлені синтезом<br />
переважно у надземній частині та в меншій мірі у підземній таких біологічно активних<br />
речовин (БАР) як флавоноїди, похідні антрацену, ефірні олії, дубильні речовини,<br />
фенолкарбонові кислоти, алкалоїди, ксантони тощо [Маковецька, 1999; Олійник та ін.,<br />
1999; Коновалова, 2007]. Зважаючи на активне використання звіробою в лікарській<br />
практиці, актуальним є отримання додаткового джерела лікарської рослинної сировини з<br />
підвищеним вмістом біологічно активних речовин, що робить доцільним застосування<br />
біотехнологічних методів. Дослідженнями ряду авторів встановлено, що культури тканин<br />
та органів рослин, у тому числі культури звіробою, можуть синтезувати підвищені<br />
кількості БАР, а також вторинні метаболіти, не властиві для інтактних рослин [Носов,<br />
1994; Menković et al., 2000; Patocka, 2003]. Поряд із цим, у багатьох випадках у процесі<br />
субкультивування або ж зразу в первинних культурах спостерігається значне зниження<br />
вмісту БАР; їх синтез відновлюється після утворення морфогенних структур.<br />
Тому метою цієї роботи було отримання регенерантів шляхом прямого органогенезу<br />
з експлантів стеблового, листкового та кореневого походження рослин H. perforatum.<br />
В експерименті використовували одержані з насіння асептичні рослини H. perforatum<br />
(хутір Драгоманівка Тернопільського району Тернопільської області) [Коваль та ін, 2011].<br />
Для індукції регенерації листкові (площею 0,16–0,25 см 2 ), стеблові та кореневі (завдовжки<br />
близько 5-6 мм) експланти асептичних рослин висаджували на живильне середовище<br />
Мурасіге-Скуга (МС) з половинним вмістом макро- та мікросолей (МС/2), доповнене<br />
різними концентраціями 6-бензиламінопурину (БАП) та індолілоцтової кислоти (ІОК).<br />
Оцінювання ефективності регенерації (ЕР) проводили через 1,5–2 місяці і визначали за<br />
формулою: ЕР = R/N, де R – кількість регенерантів; N – кількість висаджених експлантів.<br />
Для з‟ясування особливостей регенерації крім ЕР визначали ще відсоток регенерації (ВР),<br />
який обчислювали за формулою: ВР = (Nr/N)x100%, де Nr – кількість експлантів, на яких<br />
утворилися регенеранти; N – кількість висаджених експлантів.<br />
Ефективність регенерації залежала від типу експланта та вмісту регуляторів росту у<br />
середовищі. На усіх експлантах відбувалася регенерація пагонів, відсоток якої складав 100.<br />
У той же час, здатність до ризогенезу була значно нижчою: ВР коренів із кореневих<br />
експлантів становив 48,4, із стеблових – 5,2, із листкових – 4.<br />
Встановлено, що більш сприятливим для регенерації пагонів із стеблових експлантів<br />
було живильне середовище з 2 мг/л БАП та 1 мг/л ІОК: ефективність гемогенезу становила<br />
7,9 пагін/експл. Зменшення концентрації обох регуляторів росту вдвічі призводило до<br />
зниження ЕР до 5,5 пагін/експл. У той же час, ЕР пагонів із кореневих експлантів на<br />
середовищі, доповненому 1 мг/л БАП та 0,5 мг/л ІОК, була в 2,3 раза вищою порівняно з<br />
іншим протестованим варіантом середовища. Аналіз ефективності ризогенезу показав, що<br />
цей показник був значно нижчим (у 10-28 разів) порівняно з регенерацією пагонів і досягав<br />
максимуму (0,77 корінь/експл.) на кореневих експлантах на середовищі з 2 мг/л БАП та 1<br />
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» <strong>30</strong>-<strong>31</strong> жовтня <strong>2012</strong> року