01.01.2015 Views

ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

ХІМІЯ ПРИРОДНИХ СПОЛУК» 30-31 жовтня 2012 року - Тернопільський ...

SHOW MORE
SHOW LESS

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

СЕКЦІЯ 5. Онтогенез культивованих та дикорослих видів лікарських рослин<br />

182<br />

З огляду на достатній вміст ФС у рослинній сировині вищезазначених сортів<br />

піретруму дівочого, можна прогнозувати їх подальше дослідження та використання з<br />

метою виготовлення лікарських препаратів.<br />

ПРЯМИЙ ОРГАНОГЕНЕЗ IN VITRO HYPERICUM PERFORATUM L.<br />

Коваль О.С 1 , Тусик О.Т. 1 , Мосула М.З. 2 , Дробик Н.М. 2<br />

1<br />

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я. Горбачевського»,<br />

2<br />

Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка<br />

Перспективним джерелом рослинної сировини для отримання лікарських препаратів<br />

широкого спектру дії є види роду Звіробій – Hypericum L. Серед них у фармакопею<br />

України (2008) включено звіробій звичайний (Hypericum perforatum L.) та звіробій<br />

плямистий (Hypericum maculatum Crantz.). Їхні лікувальні властивості обумовлені синтезом<br />

переважно у надземній частині та в меншій мірі у підземній таких біологічно активних<br />

речовин (БАР) як флавоноїди, похідні антрацену, ефірні олії, дубильні речовини,<br />

фенолкарбонові кислоти, алкалоїди, ксантони тощо [Маковецька, 1999; Олійник та ін.,<br />

1999; Коновалова, 2007]. Зважаючи на активне використання звіробою в лікарській<br />

практиці, актуальним є отримання додаткового джерела лікарської рослинної сировини з<br />

підвищеним вмістом біологічно активних речовин, що робить доцільним застосування<br />

біотехнологічних методів. Дослідженнями ряду авторів встановлено, що культури тканин<br />

та органів рослин, у тому числі культури звіробою, можуть синтезувати підвищені<br />

кількості БАР, а також вторинні метаболіти, не властиві для інтактних рослин [Носов,<br />

1994; Menković et al., 2000; Patocka, 2003]. Поряд із цим, у багатьох випадках у процесі<br />

субкультивування або ж зразу в первинних культурах спостерігається значне зниження<br />

вмісту БАР; їх синтез відновлюється після утворення морфогенних структур.<br />

Тому метою цієї роботи було отримання регенерантів шляхом прямого органогенезу<br />

з експлантів стеблового, листкового та кореневого походження рослин H. perforatum.<br />

В експерименті використовували одержані з насіння асептичні рослини H. perforatum<br />

(хутір Драгоманівка Тернопільського району Тернопільської області) [Коваль та ін, 2011].<br />

Для індукції регенерації листкові (площею 0,16–0,25 см 2 ), стеблові та кореневі (завдовжки<br />

близько 5-6 мм) експланти асептичних рослин висаджували на живильне середовище<br />

Мурасіге-Скуга (МС) з половинним вмістом макро- та мікросолей (МС/2), доповнене<br />

різними концентраціями 6-бензиламінопурину (БАП) та індолілоцтової кислоти (ІОК).<br />

Оцінювання ефективності регенерації (ЕР) проводили через 1,5–2 місяці і визначали за<br />

формулою: ЕР = R/N, де R – кількість регенерантів; N – кількість висаджених експлантів.<br />

Для з‟ясування особливостей регенерації крім ЕР визначали ще відсоток регенерації (ВР),<br />

який обчислювали за формулою: ВР = (Nr/N)x100%, де Nr – кількість експлантів, на яких<br />

утворилися регенеранти; N – кількість висаджених експлантів.<br />

Ефективність регенерації залежала від типу експланта та вмісту регуляторів росту у<br />

середовищі. На усіх експлантах відбувалася регенерація пагонів, відсоток якої складав 100.<br />

У той же час, здатність до ризогенезу була значно нижчою: ВР коренів із кореневих<br />

експлантів становив 48,4, із стеблових – 5,2, із листкових – 4.<br />

Встановлено, що більш сприятливим для регенерації пагонів із стеблових експлантів<br />

було живильне середовище з 2 мг/л БАП та 1 мг/л ІОК: ефективність гемогенезу становила<br />

7,9 пагін/експл. Зменшення концентрації обох регуляторів росту вдвічі призводило до<br />

зниження ЕР до 5,5 пагін/експл. У той же час, ЕР пагонів із кореневих експлантів на<br />

середовищі, доповненому 1 мг/л БАП та 0,5 мг/л ІОК, була в 2,3 раза вищою порівняно з<br />

іншим протестованим варіантом середовища. Аналіз ефективності ризогенезу показав, що<br />

цей показник був значно нижчим (у 10-28 разів) порівняно з регенерацією пагонів і досягав<br />

максимуму (0,77 корінь/експл.) на кореневих експлантах на середовищі з 2 мг/л БАП та 1<br />

Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» <strong>30</strong>-<strong>31</strong> жовтня <strong>2012</strong> року

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!