Ð¥ÐÐÐЯ ÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐ¥ СÐÐÐУл 30-31 жовÑÐ½Ñ 2012 ÑÐ¾ÐºÑ - ТеÑнопÑлÑÑÑкий ...
Ð¥ÐÐÐЯ ÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐ¥ СÐÐÐУл 30-31 жовÑÐ½Ñ 2012 ÑÐ¾ÐºÑ - ТеÑнопÑлÑÑÑкий ...
Ð¥ÐÐÐЯ ÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐ¥ СÐÐÐУл 30-31 жовÑÐ½Ñ 2012 ÑÐ¾ÐºÑ - ТеÑнопÑлÑÑÑкий ...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
СЕКЦІЯ 3. Стандартизація та організація виробництва лікарських засобів рослинного<br />
походження<br />
117<br />
валідаційні параметри, як специфічність, лінійність та правильність. Достатньо складно<br />
визначити специфічність методик, якщо ми визначаємо суму БАВ. У випадку визначення<br />
параметра лінійності методики постає питання щодо єдиного підходу до визначення<br />
діапазону, у якому повинна досліджуватися лінійність. Адже параметри вмісту діючих<br />
речовин можуть варіювати у широких межах – в 2-3 рази, 5 разів, а то і 10 разів<br />
відрізнятися. При визначенні суми БАР параметр правильності являється невизначеним.<br />
Тобто, у даному випадку постає питання, чи взагалі можливо правильність виразити у<br />
вигляді систематичної похибки.<br />
Отже здійснено огляд проблемних та дискусійних питань зі стандартизації та<br />
валідації методик кількісного визначення ЛРС та фітозасобів. Показано, що контроль<br />
якості ЛРС та фітозасобів має чимало особливостей та потребує практичного та<br />
теоретичного обґрунтування і розробки специфічних підходів валідації, які необхідно<br />
втілити для отримання дійсно якісних фітозасобів.<br />
ОДЕРЖАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ СУХОГО ЕКСТРАКТУ НА ОСНОВІ<br />
ЦИКОРІЮ І КУКУРУДЗИ<br />
Єзерська О. І.<br />
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького<br />
Вивчення питань, пов'язаних із лікуванням і профілактикою захворювань печінки,<br />
має величезну соціальну значимість. Для лікування захворювань гепатобіліарної системи<br />
успішно використовують лікарські засоби з рослинної сировини. Незважаючи на успішне<br />
застосування синтетичних ліків, лікарські засоби на основі лікарської рослинної сировини<br />
займають все більше місце у практичній медицині. Це пояснюється тим, що в них міститься<br />
комплекс біологічно активних сполук, органічно з‘єднаних в одне ціле, а також це<br />
зумовлено низкою їхніх переваг, до яких можна зарахувати незначну токсичність,<br />
максимальний терапевтичний ефект за рахунок комплексної дії біологічно активних<br />
речовин, можливість тривалого застосування, відсутність побічного ефекту, притаманного<br />
багатьом хімічним речовинам. Перспективною сировиною для створення лікарських<br />
засобів, зокрема гепатопротекторів, являється цикорій дикий Cichorium intybus L.<br />
Метою нашої роботи було одержання та дослідження екстракту коренів цикорію і<br />
приймочок зі стовпчиками кукурудзи сухого і проведення фармако-технологічних<br />
випробувань одержаних екстрактів для визначення можливості створення на їх основі<br />
лікарських засобів у формі таблеток.<br />
Основною стадією одержання лікарських засобів на основі природних сполук є<br />
екстрагування рослинної сировини, що визначається основними законами масообміну,<br />
властивостями рослинного матеріалу, фізико-хімічними властивостями екстрагенту та<br />
біологічно активних речовин, що вилучаються з лікарських рослин. Виробництво сухого<br />
екстракту було здійснене за технологічною схемою, що передбачає наступні стадії процесу:<br />
підготовка сировини, приготування екстрагенту, екстракція суміші сировини, упарювання<br />
рідкого екстракту, сушіння екстракту, отримання нерозфасованої продукції, пакуваня,<br />
маркування і відвантаження екстракту коренів цикорію і приймочок зі стовпчиками<br />
кукурудзи сухого. У виробництві сухого екстракту для одержання витяжок із сировини<br />
використали метод реперколяції, який дозволяє максимально виснажити сировину в<br />
кожному перколяторі, скоротити час екстрагування до мінімуму, оскільки при циркуляції<br />
екстрагента досягнення рівноважної концентрації відбувається швидше. Вибір екстрагента<br />
здійснено на основі одержаних результатів кількісного визначення гідроксикоричних<br />
кислот у водній і спиртових витяжках. Згідно з одержаними результатами як екстрагент<br />
використовували 50 % етанол, який здатний максимально вилучати весь комплекс<br />
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» <strong>30</strong>-<strong>31</strong> жовтня <strong>2012</strong> року