Ð¥ÐÐÐЯ ÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐ¥ СÐÐÐУл 30-31 жовÑÐ½Ñ 2012 ÑÐ¾ÐºÑ - ТеÑнопÑлÑÑÑкий ...
Ð¥ÐÐÐЯ ÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐ¥ СÐÐÐУл 30-31 жовÑÐ½Ñ 2012 ÑÐ¾ÐºÑ - ТеÑнопÑлÑÑÑкий ...
Ð¥ÐÐÐЯ ÐÐ ÐÐ ÐÐÐÐÐ¥ СÐÐÐУл 30-31 жовÑÐ½Ñ 2012 ÑÐ¾ÐºÑ - ТеÑнопÑлÑÑÑкий ...
Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
СЕКЦІЯ 2. Фармакологічні та біохімічні дослідження лікарської рослинної сировини та засобів<br />
на її основі. Фітотерапія на сучасному етапі розвитку медицини в Україні<br />
74<br />
Враховуючи помірний гіпотензивний ефект екстрактів плодів унабі форми 1, який<br />
виражається у зменшенні артеріального тиску на 9.6%, екстракт плодів унабі форми 1 є<br />
перспективним для подальших фармакологічних досліджень.<br />
ДИНАМІКА ЗМІН ПОКАЗНИКІВ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ У ТВАРИН<br />
УРАЖЕНИХ СОЛЯМИ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ І ГЛІФОСАТУ ЗА КОРЕКЦІЇ<br />
ДИПЕПТИДОМ<br />
Дмухальська Є.Б., Гонський Я.І., Куліцька М.І.<br />
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, м. Тернопіль<br />
Важкі метали відносяться до широко розповсюджених і сильно токсичних<br />
забруднюючих речовин. Для послаблення токсичної дії та виведення їх з організму<br />
застосовують комплексоутворювачі, які мають здатність утворювати з металами комплексі<br />
сполуки (хелати) і цим послаблювати їх токсичну дію в організмі. Дослідженнями останніх<br />
років встановлено, що різні патологічні стани організму супроводжує синдром ендогенної<br />
інтоксикаці, який викликає порушенням функціонального стану плазматичних і<br />
субклітинних мембран, тому ми вважали доцільним дослідити зміни активності<br />
амінотрансфераз та молекул середньої маси (МСМ) у крові.<br />
Дані показники визначали в крові молодих (2,5 - 3-місячних), дорослих (6 - 8-<br />
місячних) та старих (18 - 24-місячних) щурів. Хронічне ураження викликали шляхом <strong>30</strong>-ти<br />
денного внутрішньошлункового введення щурам водного розчину плюмбум ацетату в дозі<br />
11 мг/кг маси тіла (1/20 LD 50 ), купрум сульфату в дозі 13 мг/кг маси тіла (1/20 LD 50 ),<br />
гліфосату в дозі 250 мг/кг маси тіла (1/20 LD 50 ). З метою корекції виявлених порушень,<br />
через годину після введення ксенобіотиків вводили внутрішньошлунково дипептид<br />
тирозил-гістидин в дозі 2,0 мг/кг маси тіла (концентрації тирозину й гістидину в крові).<br />
Тварин декапітували під тіопенталовим наркозом на 1-у добу після <strong>30</strong>-ти денного введення<br />
отрут.<br />
Результати досліджень показали, що після поєднаного введення щурам даних<br />
ксенобіотиків досліджувані показники в усіх вікових групах тварин істотно змінювалися в<br />
порівнянні з інтактними тваринами. Так, під впливом цих отрут у сироватці крові<br />
підвищилася активність аланінамінотрансферази (АлАТ) й становила у молодих (12,50,8*<br />
мкмоль/(г білка х год)) дорослих (10,70,8* мкмоль/(г білка х год)) і старих (15,41,9*<br />
мкмоль/(г білка х год)), що відповідно в 2,6; 2,2 та 3,1 рази вища від рівня інтактних<br />
тварин. Аналогічно змінювалася активність аспартатамінотрансферази (АсАТ) і становила<br />
у молодих щурів 170 %, дорослих – 148 % та старих – 207 % від рівня контролю (неуражені<br />
тварини).<br />
Одночасно із підвищенням активності амінотрансфераз зростає концентрація МСМ в<br />
плазмі крові уражених щурів, так вміст МСМ 1 в крові 3-, 6-, 18-місячних щурів зріс у 1,8;<br />
1,4; 1, 9 рази, а МСМ 2 – у 2,2; 1,6; 1,8 рази в порівняні з інтактними тваринами<br />
Встановлено, що введення тирозил-гістидин, як середника корекції, призводить до<br />
підвищення резистентності мембран та нормалізації активності досліджуваних ферментів<br />
та вмісту МСМ. Найкращого коригуючого впливу зазнавали тварини 3-и місячного віку. У<br />
крові молодих щурів вміст МСМ 1 був на 38 % менший, а ніж у тварин без корекції, а МСМ 2<br />
- на <strong>30</strong> %.<br />
Ферментна активність цитозольних ферментів, АлАТ та АсАТ зазнала також<br />
позитивних змін після введення ураженим тваринам тирозил-гістидину. У крові молодих<br />
(3-міс) тварин активність АлАТ знизилася від 12,50,8* мкмоль/(г білка х год) до 6,80,4<br />
мкмоль/(г білка х год), що становило 54 % від рівня уражених тварин. У статевозрілих<br />
тварин активність АлАТ зменшилася на <strong>30</strong> %, а в старих щурів на 38 % від рівня уражених<br />
тварин.<br />
Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Хімія природних сполук» <strong>30</strong>-<strong>31</strong> жовтня <strong>2012</strong> року