You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
талїстичної кляси і в дусї пристрасної охорони продавців робу<br />
чої сили, нижчої робітничої класи“ , і в 1887 роцї новому<br />
мінїстрови фінансів, Вишнєградському, „всеросийське купецтво“<br />
подає величезний меморіял, в лкому перелічує всї пункти, АКИМИ<br />
незадоволене купецтво з фінансової політики попереднього міністра<br />
і виложена цїла програма нового фінансового курсу. Для дальшого<br />
успішного розвитку промислового житя держави потрібне<br />
иньше законодавство, бо „недогідність як нового фабричного закону,<br />
так і тих що його виконують“ не підлягає (для всеросийського<br />
купецтва) найменчому сумпївови. Не здивує пас тут і те, що<br />
новий мінїстер признав повну слушпість за критикою всеросийського<br />
купецтва і дав обіцянку взяти ся за направу законів<br />
у бажанім їм напрямі. Коли додамо, що проти сеї зорганізованої<br />
сили купецтва не виступали робітничі орґанїзації, щоб обстоювати<br />
свої інтереси, а стіхійні розрухи дякуючи полїпшепю стану<br />
робітників викликаному як новими законами, так і новим розцьвітом<br />
промислу після крізісу вщухли, то нас не здивує і те, що<br />
новий мінїстер уже з 1890 р. починає справді' „направляти“ нові<br />
закони, чи краще реставрувати порядки „добрих старих часів“.<br />
Се речі природні і зрозумілі кождому і без детальних пояснень.<br />
Та коли-б ми спинили ся на сих „природних і ясних самих<br />
по собі речах“, то мусїли-б признати, що наша аналїза довела лише<br />
те, що і без неї кожному добре і давно відоме, і таким чином<br />
завдання наше лишилось би несповненим. Справді, невже в сїм<br />
бажапню фабрикантів здерти з робітника і останню сорочку, невже<br />
навіть у тім робітничім стремлїпню добитись людського житя,<br />
певного шматка хліба, та ще й масла і мяса до хліба є щось<br />
спільне з розвитком продукційних сил країни невже в них можна<br />
вбачити щось більше крім звичайних, т. зв. низчих еґоїстичних<br />
стімулів людської природи, для яких байдужа зовсім не лиш ціла<br />
країна, але й цілий сьвіт, коли діло доходить до кишені, до жолудка.<br />
На такі можливі критичні заміти з боку читача я тут відповім,<br />
що справу так із опалу годї розвязати. А що до закидів, звернених<br />
на те, що еґоістичні вимоги робітників не мають нічого спільного<br />
з розвитком продукційних сил країни, точнїсенько так само,<br />
як і голоси наведеного меморіялу „всеросийського купецтва“, то<br />
я сподіваюсь, що вдумливий читач ледве чи поважить са зробити<br />
сей несправедливий висновок вже хоч би з фактів, наведених<br />
у першому розділі сеї глави. Се я виясню трохи згодом, а зараз