25.12.2014 Views

Вісник, 1905, ч.31 (9)

Вісник, 1905, ч.31 (9)

Вісник, 1905, ч.31 (9)

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

талїстичної кляси і в дусї пристрасної охорони продавців робу<br />

чої сили, нижчої робітничої класи“ , і в 1887 роцї новому<br />

мінїстрови фінансів, Вишнєградському, „всеросийське купецтво“<br />

подає величезний меморіял, в лкому перелічує всї пункти, АКИМИ<br />

незадоволене купецтво з фінансової політики попереднього міністра<br />

і виложена цїла програма нового фінансового курсу. Для дальшого<br />

успішного розвитку промислового житя держави потрібне<br />

иньше законодавство, бо „недогідність як нового фабричного закону,<br />

так і тих що його виконують“ не підлягає (для всеросийського<br />

купецтва) найменчому сумпївови. Не здивує пас тут і те, що<br />

новий мінїстер признав повну слушпість за критикою всеросийського<br />

купецтва і дав обіцянку взяти ся за направу законів<br />

у бажанім їм напрямі. Коли додамо, що проти сеї зорганізованої<br />

сили купецтва не виступали робітничі орґанїзації, щоб обстоювати<br />

свої інтереси, а стіхійні розрухи дякуючи полїпшепю стану<br />

робітників викликаному як новими законами, так і новим розцьвітом<br />

промислу після крізісу вщухли, то нас не здивує і те, що<br />

новий мінїстер уже з 1890 р. починає справді' „направляти“ нові<br />

закони, чи краще реставрувати порядки „добрих старих часів“.<br />

Се речі природні і зрозумілі кождому і без детальних пояснень.<br />

Та коли-б ми спинили ся на сих „природних і ясних самих<br />

по собі речах“, то мусїли-б признати, що наша аналїза довела лише<br />

те, що і без неї кожному добре і давно відоме, і таким чином<br />

завдання наше лишилось би несповненим. Справді, невже в сїм<br />

бажапню фабрикантів здерти з робітника і останню сорочку, невже<br />

навіть у тім робітничім стремлїпню добитись людського житя,<br />

певного шматка хліба, та ще й масла і мяса до хліба є щось<br />

спільне з розвитком продукційних сил країни невже в них можна<br />

вбачити щось більше крім звичайних, т. зв. низчих еґоїстичних<br />

стімулів людської природи, для яких байдужа зовсім не лиш ціла<br />

країна, але й цілий сьвіт, коли діло доходить до кишені, до жолудка.<br />

На такі можливі критичні заміти з боку читача я тут відповім,<br />

що справу так із опалу годї розвязати. А що до закидів, звернених<br />

на те, що еґоістичні вимоги робітників не мають нічого спільного<br />

з розвитком продукційних сил країни, точнїсенько так само,<br />

як і голоси наведеного меморіялу „всеросийського купецтва“, то<br />

я сподіваюсь, що вдумливий читач ледве чи поважить са зробити<br />

сей несправедливий висновок вже хоч би з фактів, наведених<br />

у першому розділі сеї глави. Се я виясню трохи згодом, а зараз

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!