Вісник, 1905, ч.31 (9)

Розбишаки засоромлені вискакують із ваґону. Мр. Бамбертон
усьміхаєть ся їдко, а вихиливши ся до них крізь вікно, кличе:
— До милого побачен я! Дуж е вдячний за хвилини, проведені
з вами.
Година 10, 12 мін. 36 сек. Мр. Бамбертон травить далї вечерю
і нудить ся.
III. Новий Алецсандер і Новий Діоґен.
Коли мр. Бамбертон їхав до Туркестану здобувати нові нафтові
терени, здибав Перчихіна, нового Д іоґена, босого і няного,
переходячи вулицею в Казані. Йому товаришив цілий штаб б у д у ­
чих урядників будучих копалень. Схожість із Діоґеном поразила
його вправдї, але він був на стільки новочасний А лександер, що
не задержав ся, аби віддати честь новому Діоґенови, лише Діоґен
задержав його сам, попросивши в нього кілька копійок па монопольку.
— По що ти пеш монопольку — питає мр. Бамбертон.
— Н е питай, — каже Перчихін. — У твоїм інтересі лежить,
щоб кождий подібний до мене був худобиною. Т оді можеш ужити
його до своїх цілий. Можеш здирати з нього шкіру, уживати його
мяса, його робучої сили, словом усього, що має худобина. Тому не
питай, по що я пю, бо сам здоров знаєш, що се питане негідне
твойого становища.
— Добре. Нехай і так. Мій інтерес у тім, щоб ти і тобі подібні
були худобою. Свиня, хоч нехарна і смердить, має смачне
мясо. Але чи се в твойому ін тересі бути свинею
— Запитай свині, чей відповість тобі, але я думаю, що не
відповість. Ви, для кого сотворена паука й її плоди, знаєте на
певне, що свиня не огортає далеких горизонтів, не дивить ся в будучність.
Хвиля хвилю гонить — от її ж и тє; барліг нехарний,
брудний — от її меш канє; про поживу ніщо говорити. Се бач тому,
що люди навчили сви то бути нехарною, бо замкнули її в хліві.
Як би ви сказали по вченому: ціла орґанїзація психофізична свипї
достроїла ся до барлога, пехлюйства і всього свинства — бо люди
так хотіли. Ціла орґанїзація психофізична босяка-пролєтарія достроїла
ся до капіталістичної системи з її продуктами ви дїл ен я:
правом власиости, проституцією, мілітаризмом і алькоголїзмом.