25.12.2014 Views

Вісник, 1905, ч.31 (9)

Вісник, 1905, ч.31 (9)

Вісник, 1905, ч.31 (9)

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

К різіс сей зміцнив становище великих фабрикантів, які одні<br />

моглд з ним боротись із успіхом, і разом змусив їх еперГічнїйше поставити<br />

свої вимоги перед урядом і перетягти його на свій бік.<br />

К різіс сей змусив робітників голодом і нелюдським утиском<br />

фабрикантів, які хотіли всі свої втрати перенести на їх спину,<br />

рішучо і революційно виступити не лише проти самих фабрикантів,<br />

а й проти тих полїтично-правних рамок, які приковували їх не<br />

згірше крепацьких кайданів до станків і варстатів капіталістів;<br />

змусив їх шукати піддержки і співчутя у революціонерів ех professo<br />

. Сей останній їх крок, хоч і несьвідомий у масі, витворював<br />

в їх рядах спеціяльних полїтиків-робітників, а цілим масам<br />

надавав вигляд хоч і не в повні’ організованої, а проте все-ж<br />

рішучої масової політичної 'сили, з якою уряд мусів від тепер рахувати<br />

ся так само, як і з такою-ж масовою (не скількістю,<br />

а складом), хоч трохи більш організованою силою фабрикантських<br />

правовірних калиток, із якими державне законодавство виключно<br />

рахувало ся доси, коли дїло торкалось економічного розвитку Росії,<br />

Підчас крізісу ясно в жите був нереведенй розділ самої<br />

кляси капіталістів на дві частини. І новійші, західно-європейські<br />

елементи росийських фабрикантів, інтереси яких були, як і інтереси<br />

робітників, цілком згідні з інтересами дальшого розвитку<br />

продукційних сил держави, взяли верх над ретроградними правовірними<br />

Колупаєвими та Разуваєвими. Наслідком сеї злуки інтересів<br />

пролєтаріяту і інтересів великої частини капіталістів і було те<br />

поступове на свій час фабричне законодавство 1 8 8 2 — 86 рр., яке<br />

ми розслїджували в сїй главі.<br />

А налїза випливу ^переведення вж ите законодавства тих часів<br />

дає нам право вивести, що першим і найщирійшим борцем за поступовий<br />

розвиток продукційних сил був у ньому пролетаріят.<br />

В той час, коли еретичні фабриканти засідали та радились по комісіях,<br />

робітники виступали на вулиці. В той час, коли фабриканти<br />

подавали петиції писані чорнилом, пролетаріят записував<br />

вимоги дальшого культурного розвитку країни власною кровю.<br />

Коли приглянемось, яка ріжниця лежить в основних стімулах,<br />

що примушують бороти ся за дальший поступовий розвиток<br />

продукційних сил країни у великих капіталістів і у пролєтаріїв, то<br />

побачимо, що для перших таким головним стімулом буде збільшене<br />

„законного прибутку“ , для других — питання житя або смерти,<br />

смерти голодної, цілими сім’ями. Звідси ясно, чому пролетаріят не

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!