You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
К різіс сей зміцнив становище великих фабрикантів, які одні<br />
моглд з ним боротись із успіхом, і разом змусив їх еперГічнїйше поставити<br />
свої вимоги перед урядом і перетягти його на свій бік.<br />
К різіс сей змусив робітників голодом і нелюдським утиском<br />
фабрикантів, які хотіли всі свої втрати перенести на їх спину,<br />
рішучо і революційно виступити не лише проти самих фабрикантів,<br />
а й проти тих полїтично-правних рамок, які приковували їх не<br />
згірше крепацьких кайданів до станків і варстатів капіталістів;<br />
змусив їх шукати піддержки і співчутя у революціонерів ех professo<br />
. Сей останній їх крок, хоч і несьвідомий у масі, витворював<br />
в їх рядах спеціяльних полїтиків-робітників, а цілим масам<br />
надавав вигляд хоч і не в повні’ організованої, а проте все-ж<br />
рішучої масової політичної 'сили, з якою уряд мусів від тепер рахувати<br />
ся так само, як і з такою-ж масовою (не скількістю,<br />
а складом), хоч трохи більш організованою силою фабрикантських<br />
правовірних калиток, із якими державне законодавство виключно<br />
рахувало ся доси, коли дїло торкалось економічного розвитку Росії,<br />
Підчас крізісу ясно в жите був нереведенй розділ самої<br />
кляси капіталістів на дві частини. І новійші, західно-європейські<br />
елементи росийських фабрикантів, інтереси яких були, як і інтереси<br />
робітників, цілком згідні з інтересами дальшого розвитку<br />
продукційних сил держави, взяли верх над ретроградними правовірними<br />
Колупаєвими та Разуваєвими. Наслідком сеї злуки інтересів<br />
пролєтаріяту і інтересів великої частини капіталістів і було те<br />
поступове на свій час фабричне законодавство 1 8 8 2 — 86 рр., яке<br />
ми розслїджували в сїй главі.<br />
А налїза випливу ^переведення вж ите законодавства тих часів<br />
дає нам право вивести, що першим і найщирійшим борцем за поступовий<br />
розвиток продукційних сил був у ньому пролетаріят.<br />
В той час, коли еретичні фабриканти засідали та радились по комісіях,<br />
робітники виступали на вулиці. В той час, коли фабриканти<br />
подавали петиції писані чорнилом, пролетаріят записував<br />
вимоги дальшого культурного розвитку країни власною кровю.<br />
Коли приглянемось, яка ріжниця лежить в основних стімулах,<br />
що примушують бороти ся за дальший поступовий розвиток<br />
продукційних сил країни у великих капіталістів і у пролєтаріїв, то<br />
побачимо, що для перших таким головним стімулом буде збільшене<br />
„законного прибутку“ , для других — питання житя або смерти,<br />
смерти голодної, цілими сім’ями. Звідси ясно, чому пролетаріят не