Create successful ePaper yourself
Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.
— Павлїно, що тобі стало ся <br />
— То стало ся, що нема менї вже житя з тобою, шкода моєї<br />
праці, моїх літ молодих. Ти хочеш, аби я підлягала твоїй сестр і,<br />
а я того не стерплю, скорше в могилу піду...<br />
За той час Марійка сиділа в кухні, що була через сїни. Вона<br />
чула крик і знала, за для чого він зчинив ся, та не знала, що аж<br />
до того дійшло. Тепер війшла до кухнї послугачка і сказала їй ,<br />
що панство дуже сварять ся, а пані збирає ся їхати геть...<br />
Марійка задеревіла. Х.иба-ж вона може допустити до того,<br />
щоб через неї жінка покидала чоловіка і дитину Н ї, се не може<br />
бути...<br />
Марійка стапула в порозі саме тодї, як Павця з Ґлїкерцею<br />
пакували клупок, а Несторко держав ся маминої спідниці і верещав<br />
немов із нього шкіру дерли... Щ е Марійка не проговорила<br />
слова, а вже братова звернула ся до неї.<br />
— Ось твоє діло, паннуццю, доказалась, чого хотіла. Тепер<br />
будете собі господарувати обоє...<br />
— Жінко, не плети дурниць, чого від неї хочеш <br />
— Та позволь же мепї хоч в остатнє сказати їй слово правди,<br />
більше нічого не скажу... То ти усьому винувата, своїми<br />
сплетнями довела до розлуки жінку з чоловіком, затроїла супокій<br />
домашній, най тобі Бог се відплатить.<br />
Марійка стояла як нежива.<br />
— Т а що-ж я говорила, чого чіпаєш ся мене М ене де виженіть,<br />
лише покажіть дорогу, де мені діти ся, я зараз піду в сьвіт<br />
за очи.<br />
Вона стала страшенно плакати.<br />
— Мамо, моя мамо, чи ти бачиш, як я тяжко терплю...<br />
Той плач, здаєть ся, отямив трохи і лють братової. Може<br />
обізвала ся в її душі крихітка совісти, що так кривдить сироту.<br />
Вона не виходила з хати і ждала, коли її чоловік скаже бодай одно<br />
слово : остань... Олесь узяв себе обіруч за голову і став ходити по<br />
хаті. Попробував іще раз уговорити жінку...<br />
— Павлїно, не роби стиду нашому домови і не доводи мене<br />
до божевіля, бо я тоді нї за що пе ручу...<br />
Павлїца того лише ждала.<br />
— Н е для тебе се роблю, лише для тої дитини, з якою менї<br />
тяжко було би розлучити ся... але заповідаю тобі, що коли мене
Change language