25.12.2014 Views

Вісник, 1905, ч.31 (9)

Вісник, 1905, ч.31 (9)

Вісник, 1905, ч.31 (9)

SHOW MORE
SHOW LESS

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

аргументами, що й перше. I Олесь знов заспокоїв ся, що то лише<br />

з початку так, що саме в тім подружю лежить уся Марійчина доня;<br />

— Та як би так, Олесунцю, — говорила Павлїна до мужа,<br />

— від разу знати, що вона справді' не хоче, то чорт його бери,<br />

того Пташка! А ле тепер ніяк завертати. Подумай, кілько то видатків.<br />

І ща з тим усім зробити На тандиту Таж то коштує<br />

гроші. От фиркає ся дівка, як кожда иньша перед весїлєм...<br />

Оресь лише махнув рукою і не мав ані сили ані арґументів<br />

сперечати ся дальше з жінкою.<br />

Павлїна прикликала Марійку до кухні.<br />

— Слухай но панно, чи ти гадаєш, що я дам собі грати все<br />

по н осі Я тілько втратила ся, запросила людий, а тепер мало би<br />

з того нічого не бути Таж я не посьміла би людям в очи глянути,<br />

не то що. А Р адедька Таж вона погнівала ся би на смерть<br />

зі мною. А в тім та про мене, роби як хочеш, дай йому гар ­<br />

буза, на аркані ніхто тебе під вінець не поведе, але гірка твоя<br />

година. Я більше на тебе ложити не буду з кривдою моєї рідн ої<br />

дитини, н і ! Т оді забирай ся мені з хати, підеш хиба тою дорогою ,<br />

де ходять усі гарні дівчата, що не хотять слухати старших... Т а<br />

що я говорю, ой Боже ! Може Олесь не дасть тебе з хати, та тоді<br />

я не маю тут що робити, втечу на край сьвіта, покину... най тішить<br />

ся тобою ...<br />

— Чого ти, Павлїно, хочеш знов від мене <br />

— Чого я хочу Дивіть но, яка недогадлива І А сьогодня хта<br />

брикав ся перед Олесьом, за що він зробив мені авантуру в хаті <br />

Жалуй ся перед ним, жалуй, затроюй і йому й мені житє, діждеш<br />

ся благословенства божого. Чи ти подумала, який то тяжкий гріх<br />

робити роздор між подружєм <br />

— Хиба мені вже і перед рідним братом не вільно пожалувати<br />

ся <br />

— Жалуй ся, дівонько, кілько твоя воля, та гляди лиш, щоб<br />

не пожалувала сього, бо доведеш до того, що плюну на все і на<br />

сором цілому сьвітови втечу від чоловіка серед ночи.<br />

То була остатня борба, якої спробувала Марійка. Вона була<br />

така знесилена, немічна, що й на гадку їй не прийшло опирати ся<br />

більше. Тим запоиадливійше робила тепер Павлїна. Вона подумала<br />

про все. Навіть дружку вибрала для Марійки.<br />

Ш люб мав відбути ся найблизшої неділі рано. Пташок прийшов<br />

вистроєний, як казали, на „послїдний ґузик“, з двома дружбами,<br />

ЛІТЕРАТ.-НАУК. ВІСТНИК XXX. 10

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!