силою і напруженнєм зовсім бліднуть галицькі „С їчи“, які так перелякали „Київлянина“, що повірив на слово видумкам галицької шляхти і поліції про револьвери, ручні бомби і т. и. Січовиків^ Революцийний рух серед інтелігенції українських Губерній, а властиво її участь у революційних рухах Р осії, які розвинули ся в періоді гнету всякого національного прояву українства, також не находять зовсім для себе паралелі в житю української інтелігенції конституційної Галичини. В сі сї страхи отже, якими „Київлянин“ страшить комітет міністрів на випадок допущеня свободи українства, вже істную ть готові, і викликала їх власне отся система бюрократичної опіки, мертвої реґляментації і національного утиску, за котрою він так промовляє. Сотрудникам „Гражданина“ бажаєть ся задержапя старого курсу — ширепя границь держави* з форсовною асиміляцією, поневоленнем провінцій, хоч сей курс ведеть ся ціною цілковитого виснаження центра, сеї „коренної Р о с ії“, про котрої інтереси так багато говорить ся. їм милий полїцийно - бюрократичний режім із його загальною нівеляцією і реГляментацією, що обліпив державний орГанїзм болячками найріжнїйших національних і соціальних „питань“ та викликав незчисленні „сепаратизми“ ; їм потрібна опіка, що гнете все, відсуваючи запопадливо інтелігенцію від усякого впливу на народ, що заковує суспільність, мертвить церков, держить у темнотї і пуждї народні маси і жене до революційної дїяльности всі суспільні кляси, за браком можности легальної суспільної роботи. Вопи держать ся її ще й тепер після того, як її банкротство відкрилось у всій своїй страшній наготі при стрічі Р осії з наймолодшою культурною державою сьвіта... Се річ смаку, але можна сильно сумнївати ся, аби сей консерватизм на виворіть, який „Київлянин“ рекомендує комітетови міністрів, знайшов співчутє не тільки там, але й де-будь між людьми зі здоровим розумом,, які слідять за житєм Р осії. Неможливість старого курсу і пекуча п о треба радикального перестрою Р о сії на конституційній основі, на підставі суспільної і національної справедливости, повинна бути очевидною для кождого розумного чоловіка, без ріжницї його поглядів, консервативних чи поступових. В сім перестрою, який може бути відповідно переведений тільки руками самих суспільних кляс і національних елементів Р осії, повинні знайти розвязку її національні питаня, а між ними й українське. Але усувапнє ограничепь, яких шкідливість і нераціональність признають самі
яравительственні сфери, нема потреби відкладати до сеї загальної перебудови — вони повинні бути безпроволочно усувані, скоро лише покажеть ся їх шкідливість і безпотрібність. Сам комітет міністрів і запитані ним адмінїстраційні і наукові інституції вказали одноголосно на шкідливість ограничень українського слова — якуж цїль має відкладуване їх знесеня аж до загал ьн іш ого законодавства Виїмкові розпорядженя мусять бути безпроволочно знесені, коли стае ясна їх безпотрібність. Усунене всякого обмеж ена все-ж приносить певну полегкість, усуває певну дозу незадоволеня з сучасного житя Р о сії, а сього незадоволення зібрало ся & нїм і так аж занадто, занадто багато. М. Грушевсытй.
- Page 3 and 4:
ІЗ ПОЕЗІЙ ЛЕВКА К Р
- Page 5 and 6:
Лесь Мартович. Г р і
- Page 7 and 8:
— Не втихомирюй ме
- Page 9 and 10:
10В лїки та на ворож
- Page 11 and 12:
впішав на своє поле
- Page 13 and 14:
Івась із недовірою
- Page 15 and 16:
10^ Коли ііоявив ся в
- Page 17 and 18:
Розбишаки засоромл
- Page 19 and 20:
за для тих 10 копійо
- Page 21 and 22:
І заснував батько о
- Page 23 and 24:
ками собаки, похили
- Page 25 and 26:
— Та той певно вже
- Page 27 and 28:
чали подавати перш
- Page 29 and 30:
В ід того їй трохи п
- Page 31 and 32:
— Як ти сьміла Х иб
- Page 33 and 34:
Олесь не чув ііце т
- Page 35 and 36:
не перестанеш мучи
- Page 37 and 38:
— То то 2 е, що він т
- Page 39 and 40:
— Щ о се значить —
- Page 41 and 42:
ноке спасене мое в
- Page 43 and 44:
— Напевно гарбуз,
- Page 45 and 46:
так само буде мучит
- Page 47 and 48:
бо приняла наймичк
- Page 49 and 50:
— Чекай собі на від
- Page 51 and 52:
аргументами, що й п
- Page 53 and 54:
яа килимі сидїли об
- Page 55 and 56:
Леонїд Андреев. Чер
- Page 57 and 58:
топити груби, а реш
- Page 59 and 60:
зони кричали, шаліл
- Page 61 and 62:
иалерька голова. В
- Page 63 and 64:
В ін мав досить сил
- Page 65 and 66:
На дворі, за стінам
- Page 67 and 68:
вають і питають блі
- Page 69 and 70:
— Н е знаю. А ле-ж їм
- Page 71 and 72: крука. Як ті тїни пі
- Page 73 and 74: Його вдарив і збив
- Page 75 and 76: шум пересовуваних
- Page 77 and 78: Вій теж стояв біля
- Page 79 and 80: простота глядить п
- Page 81 and 82: „Внов. Hau Марк Твай
- Page 83 and 84: працї самі дадуть д
- Page 85 and 86: І З МАДЯРСЬКИХ ДОВТ
- Page 87 and 88: Щирість тону і щирі
- Page 89 and 90: як проф. унїверзите
- Page 91 and 92: Н е менше цікаво бу
- Page 93 and 94: А ле скажуть може м
- Page 95 and 96: коли ви в одній хви
- Page 97 and 98: в с ї русофіли, чует
- Page 99 and 100: На переломі. (Далї;.
- Page 101 and 102: талїстичної кляси
- Page 103 and 104: дуже старанно вист
- Page 105 and 106: матично викидаєть
- Page 107 and 108: то сей індустріаль
- Page 109 and 110: В се-ж воно не ясно,
- Page 111 and 112: Кольбе, з огляду на
- Page 113 and 114: сііодївали ся для с
- Page 115 and 116: ретичного знання ї
- Page 117 and 118: дорожить так своєю
- Page 119 and 120: указ із 27 марта 1 054
- Page 121: зробивши кінець сї
- Page 125 and 126: і T rad e U n io n s спеціа
- Page 127 and 128: сел, такім, як практ
- Page 129 and 130: гостї відкидали за
- Page 131 and 132: Українська Народна
- Page 133 and 134: От тому то „і ми Ук
- Page 135 and 136: мих наукових праць,
- Page 137 and 138: в „хлопі% Котлярев
- Page 139 and 140: в нього і в иііьших
- Page 141 and 142: було надїяти ся пов
- Page 143 and 144: нода з митрополїто
- Page 145 and 146: Історична записка
- Page 147 and 148: В р. 1881 висше öraÄaHijpa
- Page 149 and 150: серед ііарода була
- Page 151 and 152: жаючих правил викл
- Page 153 and 154: І II. До записки „О н
- Page 155 and 156: Павлика у III кн. Л Н
- Page 157 and 158: de P a r is “ (5 серія, 3)
Change language