25.12.2014 Views

Вісник, 1905, ч.31 (9)

Вісник, 1905, ч.31 (9)

Вісник, 1905, ч.31 (9)

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

цупкими ковнїрами менї вчував ся оркан божевілля, готовий ви«<br />

бухнути кожної хвилї.<br />

В мене похолонули руки, коли я подумав, як їх багато, які<br />

вони страшні і як мені далеко до виходу. Вони спокійні, а коли<br />

крикнути: „Горить“ !... І жахаючись відчув я страшенне, пристрасне<br />

бажане, про яке скоро згадаю, то мої руки знову холонуть<br />

і вкривають ся потом. Х то мені боронить крикнути — устати, повернути<br />

ся назад, і крикнути:<br />

— Горить! Ратуйге ся, горить!<br />

Судорога, божевілля обхопить їх спокійні члени. Вони схоплять<br />

ся, закричать, завиють як зьвірі, забудуть, що в них є жінки,<br />

сестри і матїрки, почнуть кидати ся мов нагло осліплі і в свойому<br />

’божевіллю дуситн-муть одно одного отсими білими пальцями, від<br />

яких пахне перфумами. Засьвітить ясне сьвітло, і хтось блідий<br />

кричати-ме зо сцени, що все спокійно, що пожежі немае, й дико<br />

весело заграють музики, — а вони не чути-муть нічого — вони<br />

дусити-муть, топтати-муть ногами і бити-муть жінок по голові, по<br />

сих модних фризурах. Вони відривати-муть одно одному вуха, відкусувати-муть<br />

носи, вони подеруть одежу до голого тїла й не сти-<br />

. дати-муть ся, бо вони божевільні. їх чутливі, ніжні, обожані жінки<br />

верещати-муть і бити-муть ся коло їх ніг, обіймаючи їх коліна, все<br />

ще вірячи в їх великодушність — а вони злісно бити-муть їх<br />

у гарні підняті обличя й рвати-муть ся до виходу. Бо-ж вони завше<br />

убійники і їх спокійність, їх великодушність, се спокійність ситого<br />

зьвіря, який почуває себе безпечним.<br />

І коли половину люду пороблять вони трупами, і як обірвана,<br />

тремтяча, засоромлена купа зьвірів зберуть ся біля виходу, тодї я<br />

усьміхаючи ся брехливою усьмішкою вийду на сцену і скажу їм<br />

СЬМІЮЧИСЬ :<br />

— Се все тому, що ви вбили мого брата.<br />

Мабуть я прошептав щось голосно, бо мій сусїд із правого<br />

боку сердито засовав ся на місці й сказав:<br />

— Т и х о ! Ви перешкаджаєте мені слухати.<br />

М енї стало весело й схотіло ся пожартувати. Зробивши перестерігаю<br />

чу міну я нахилив ся до нього.<br />

— Що таке — спитав він недовірливо. — Чого ви так<br />

дивитесь <br />

— Тихо, благаю вас, — прошептав я самими зубами. — Ви<br />

чуєте, як пахне смалятиною. В театрі горить.

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!