Вісник, 1905, ч.31 (9)

ясно і виразно говорили раніше петербуржці'. Т е-ж , яким чином
„єретизм“ перекинувсь у колишній центр „правовірности“, надіюсь,
вияснить ся читачеві з дальших розділів с т а т і1). Зараз же тільки
скажу, що сей єретизм — наслідок справжнього, житєвого розвитку
росийського капіталізму за останні десятилїтя, що видно
хоч би з сих слів фабриканта д. Г усєва: „Малосильні фабриканти
напевне говоритимуть, що скорочувати робучий час
некорисно, що треба змепьшувати д іл о ; та такі фірми хоч і неминучі
в розумінні' розвитку нашого промислу, розвивають
при тім свою е к с п льоатацію неправильно, і коли - б такі
фірми зменьшились, то від того л е дв и ч и буд е комусь
зле; робітник там заробляє мінімальне
у держан є, товар суспільство получає непевний, та
и звідки-ж походять фальсифікації, як не з сих фірм “
До сього пе вадить привести погляд на потреби дальшого
розвитку індустрії в Р о сії, висловлений „правовірними“ в 1884
році'. На запит департаменту поліції московські фабриканти висловились
проти заборони нічної працї, яка, на їх думку, приведе
до того, що в П етербурзі, Прибалтійських Губерніях та Царстві
Польськім виникпуть нові прядїльнї і ткацькі фабрики, обслугу
в а н і машинами на£новіщої конструкції, що мусить
повести до погіршеня умов конкуренції фабрик центральної
Р о сії.
Таким чином із підкреслених мною місць у вище наведених
цитатах, як і з представлення справи в її цілому ми, здаєть ся,
маємо повне право вивести, що інтереси великих нетербурських
підприємців лежали в тому, щоб поліпшити техніку виробу. До
полїпшеня сеї техпїки їх тручала висока заробітна платня, яку
вони мусїли платити своїм робітникам. Боротись із сею дорожнечою
робучих рук вони могли лише піднятєм продуктивности працї робітників,
а се було можливе лише заведенєм видосконаленої західно-європейської
техніки, чи „машин пайновіщої конструкції“,
чого так боялись московські правовірні.
Єретики дуже добре знали, що хоч росийський робітник
одерж ує далеко менче від західно-європейського, а проте праця
в Р о сії обходить ся далеко дорожче, ніж на Заході'; та крім тео­
*) Цитати сї взяті з так зв. »Праць прядїльно-ткацького віддїлу комісії
для питання про унормоване робочого часу«. Москва, 1896 р.