You also want an ePaper? Increase the reach of your titles
YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.
що вона і всі знайомі будуть із цього сьміяти ся, що Радедька готова<br />
погнївати ся і наклонитн чоловіка, щоб постарав ся про те, аби<br />
його не іменували...<br />
В се те перейшло миттю мозок Пташка. В ін знов завагав ся ,<br />
А тут стояла перед ним така гарна краля, що була призначена<br />
для другого. Чи-ж се не потягаюче також Пташок не знав, хто<br />
сей другий, але він буде казити ся, коли дізнає ся, що якийсь там<br />
Пташок ухопив йому дівчину з перед носа.<br />
А та горда дівчина, що дерла носа в гору за для своєї вчености,<br />
що не зважала на нього, що не хотїла з ним весело поговорити,<br />
тепер мусить бути його, його на в ік и ! У Пташка заиалали<br />
очи пристрастю. Він хотів узяти М арійку за стан і пригорнути до<br />
себе як свою здобичу... Вона відступила ся. В тій хвилі вона зміркувала,<br />
що даремні були її просьби, даремні благаня. Се такий<br />
самий буденний чоловік без серця, як і її братова...<br />
Пташок довго ще дивив ся на неї не кажучи анї слова. Те,<br />
що М арійка не дала йому обіймити себе, ще більше подразнило<br />
його...<br />
— П і ! Панї д з їк о ! Я сього зробити не можу. Коли повінчаємо<br />
ся, побачите, що я не такий старий, анї такий недобрий,<br />
як собі може зображаєте. Щ о сказала би мені впрочім совітникова,<br />
як би я скинув ся з того Висьміяли би мене всї.<br />
Марійка випростувала ся. Ї ї взяла розпука.<br />
— Пане Пташок, знайте, що по тім, що стало ся між нами,<br />
я вас ненавиджу, гиджу ся вами як ропухою. Коли-б мене й затя <br />
гнули до престола, то і я там скажу, що мене силують вийти за<br />
вас, що я ніколи на те не позволю, а тодї нароблю вам сорому<br />
на цїле місто...<br />
Пташок справді' налякав ся того. Таж то жінки так не можна<br />
брати на аркані з дому родини до себе. Т реба.до церкви, до шлюбу,<br />
там її випитувати*муть, а коли не схоче, то її не присилує...<br />
— Панно М аріє ! Н е маєте причини ненавидіти мене ! Я-ж вас<br />
не годен всилувати, але не годен також добровільно від того відступити...<br />
В тій хвилї застукав хтось до дверий і війшла радникова<br />
Р адецька. Вона знала, про що ходить, та лише незвичайною видала<br />
ся їй ситуація. Наречений сидить на кріслї, а біля нього стоїть<br />
наречена в якімось ворожім, гнівнім успособленю.