Вісник, 1905, ч.31 (9)

Цензурні заборони. Д. Шемет,
що вдавав ся до міністра внутрішніх
справ із проханнєм о дозвіл
на видання української щоденної
часописі „ІІоступ“, дістав
відповідь, що проханнє не узгляднено
міністром.
Подібну відповідь дістав і
др. Луценко на просьбу видавати
тижневий журнал „Новина“. Т а-
куж саму відповідь, очевидно, дістануть
і иньші, що удавали ся до
уряду з подібними проханнями.
С. п -р а .
II. Нові книжки,
Михайло Грушевський. Історія
України-Руси. Т. II. X I — X III
вік. Виданне друге, розширене.
У Львові, 1905. Накладом автора.
З друкдрнї Наук. Тов. ім. Ш евченка.
Ст. 634, 8°. Ціна 7*50
кор. З м іст : 1) Вступне слово. Ст.
І. 2) Ярослав. Ст. 1 — 46. 3) Р озклад
руської держави в X I — X II в.
Ст. 4 7 — 125. 4) Упадок Київа.
Ст. 126 253. 5) Перегляд поодиноких
зем ел ь : Київщина (в
додатку Турово-Иинська земля).
Ст. 2 5 4 - - 3 1 1 . 6) Чернигівщииа
й Переяславщина. Ст. 3 1 2 - 3 5 8 .
7) Волинь і Ііобуже. Ст. 359 —
4 06. 8) Галичина і Угорська Русь.
Ст. 407 - 504. 9) Степи. Ст.
5 0 5 — 551. 10) Примітки. Ст.
552 — 5 85. I I ) Реестр київських
князів. Ст. 5 8 6 - 587. 12) Пояснене
до їенеальоґічних таблиць,
таблиці. Ст. 588 - 5 9 4 . 13) П римітки
до мап, мапи. Ст. 595 —
612. 14) Похибки. Ст. 613. 15)
ІІоказчик імен і річей. Ст. 6 1 4 —
626. 16) Зміст. Ст. 6 2 7 - 6 3 3 . -
Сей том „Історії України-Руси“
складаєть ся з двох частин : Перша
(глава І —Ш ) подає історію
розкладу й упадку Київської держави,
аж до повного ослаблення
державного житя в Київщині в
середині Х ІП ст. Друга частина
містить спеція льг' огляди українських
земель за X I — XIII віки,
їх місцевої історії й житя (глави
IV — V II), та історію чорноморських
степів, що стоїть у ріжних,
досить тісних звязках із історією
України (глава V III). В порівнаню
з першим виданєм друге має зміни
і формальні (огляди західнїх у-
країнських земель були перше в
III т., тепер т у т ; всі поменьші
нотки перенесені під текст) і що
до змісту. Зревідовано тут текст,
розширено його деякими подробицями,
додано новійшу літературу
і згадапо важнїйші -її результати.
Друкуєть ся далї друге видане
ІІІ-го тому (вичерпаного вже)
і перша частица У-го тому. В.
М. Павлик. Пан Іван Фраінко
супроти мого 30-лїтного ювилея.
(П ередрук із „Д іла“). Львів, 1905.
З друкарні Народової. Ст. 12,
8°. — Д. Павлик виавансував себе
від якогось часу на пророка; огортаючи
ся пророцькою мантією він
кидає громи на всі боки без розбору,
без застанови, повні „міцних
словець“, із одиою тільки метою
допекти кільком особам, яких він
щиро пе терпить. При тім здаєть
ся йому, що він усе те робить на
добро „України“, демократизму
і т. д. З тої фантазії нема його
кому вилічити і се велика шкода,
бо критичнїйша оцінка його власних
поступків, виступів і праці
довела-б його до зрозуміня славних
сентенций: „Лікарю, вилічи
себ е“ та „Чуже бачимо під лісом,
а свого не бачимо перед собою “.
Щ о до змісту брошури, то вона
є відповідею на статю про д.