25.12.2014 Views

Вісник, 1905, ч.31 (9)

Вісник, 1905, ч.31 (9)

Вісник, 1905, ч.31 (9)

SHOW MORE
SHOW LESS

You also want an ePaper? Increase the reach of your titles

YUMPU automatically turns print PDFs into web optimized ePapers that Google loves.

дливі наслідки для успіху промислу і просто відбиваеть<br />

ся на фабрикантах, які ведуть дїло добросовісно.<br />

Н е маючи спроможности конкурувати з людьми, що<br />

удешевлюють виріб продуктів шляхом утиску робітників, такі<br />

фабриканти мусять зменьшувати продукцію“ і т. д.<br />

З підкреслених нами слів справді цілком льоїічно випливаєтой<br />

висновок, який робить із них у своїй записці д. С. Вітте<br />

1902 р., а власпе: „незакономірні відносини фабрикантів і робітників<br />

не лише перечили почутю справедливости, але навіть (на думку<br />

членів Державної Р ади) шкодили правильному розвиткові<br />

самого промислу“.<br />

З наведених вище численних сьвідоцтв самих великих петербурських<br />

підприємців, як і з того, що на сторону сих „добросовісних“<br />

фабрикантів стала і Державна Р ада, виходить ясно, що сї<br />

„добросовісні“, як вони й самі з тим не криють ся, стояли за законодатне<br />

урегульоване своїх відносин із робітниками, бо сього<br />

вимагали їх власні інтереси. Не трудно також зрозуміти й те, що<br />

підчас видавапня законів, — а се були як раз часи крізісу, застою<br />

росийської індустрії і час підупаду дрібних підприємців, — вони, сї<br />

„єретики“ виявляли з себе таку політичну силу, за інтереси якої<br />

вважала своїм обовязком вступитись і сама Державна Рада. Коли<br />

пригадаємо ранїйше цитований виривок із того-ж самого засїданя<br />

Державної Ради, яким вона визнавала вимоги робітників справедливими,<br />

чи коли перекладемо на більше зрозумілу і ясну мову,<br />

яким вона визнавала значінє робітничих розрухів на стільки серіозним<br />

і їх політичну силу на стільки великою, що мусїла стати<br />

по їх боцї проти „правовірних“, і коли зведемо до купи з тільки що<br />

наведеним цитатом, то само собою вияснить ся, що інтереси р обітників<br />

як кляси, і інтереси петербурських фабрикантів у данім випадку<br />

зійшлись і були в такій мірі спільними, що може й несьвідомо<br />

ще злили їх в одну цілість, в одну поступову політичну<br />

силу, яка домагала ся хоч і ріжними шляхами одного і того-ж,<br />

скажем поки що — полїпшеня матеріяльного стану робітників<br />

яко кляси.<br />

Н а чім же нарешті зросла ся солідарність інтересів частини<br />

капіталістів із інтересами пролєтаріяту Щ о спонукало частину<br />

фабрикантів іти, здавалось би, на перекір власним інтересам '<br />

В чім на дїлї, конкретно проявляла ся та користь, якої вони самі

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!