25.12.2014 Views

Вісник, 1905, ч.31 (9)

Вісник, 1905, ч.31 (9)

Вісник, 1905, ч.31 (9)

SHOW MORE
SHOW LESS

Create successful ePaper yourself

Turn your PDF publications into a flip-book with our unique Google optimized e-Paper software.

— О другій треба бути на стації.<br />

— А куди-ж вона мае їхати — питає Олесь.<br />

— До Ореста їде нині. Годі, щоб нас дальше об’їдала, —<br />

каже Павлїна.<br />

— Х иба-ж я її вимовляю їду — каже Олесь. Він нерад був<br />

із того, бо тепер не бачив дошки ратунку для бідної М арійки.<br />

Т епер Павлїна не дасть їй дихати.<br />

— Вона сама се знає, не треба їй аж нагадувати і вимовляти...<br />

В она знає, що стілько осіб удержувати з одної пенсії проф<br />

есорської, то за багато...<br />

Олесь догадав ся, що се пє ся до Марійки, те саме зміркувала<br />

й Марійка.<br />

По обіді Глїкерця справді поїхала. Марійка пішла до школи<br />

не ївши нічого. Павлїна пішла до своєї приятельки Р адецької, Олесь<br />

лишив ся сам дома. Н е міг іще заспокоїти ся по нинішній афері. Що<br />

тепер робити Коли Павлїна і Ґлїкерцю виправила з хати, то на<br />

те, аби бути незалежною від нікого, а тим певнїйше атакувати і гнобити<br />

бідну дівчину.<br />

Олесь був безрадний. Х иба її видати замуж Ось і Пташок<br />

прийшов йому на гадку. Чи буде Марійка з ІІташком щаслива То<br />

правда, що то чоловік статочний, але не має осьвіти, і з лиця не<br />

дуже то гарний. Але иньшого вибору нема... Се одинокий для пеї<br />

вихід. Уступить ся з хати, тай відітхне свобіднїйше. Т а гадка що<br />

раз більше подобала ся Олесеви. Т реба на розум поговорити з Марійкою...<br />

Він іще довго обдумував сю тему ходячи по хаті.<br />

Тимчасом Павлїна ^айшла до Радецької пожалувати ся па<br />

свою недолю і на упертість Марійки.<br />

— Мої ви кохані, коли ви мені не поможете уговорити ту<br />

дурну козу, то хиба не дам сама ради. А то все ті книжки завернули<br />

їй голову...<br />

— І таки не хоче йти за Пташка Та скажіть мені, чи він<br />

їй осьвідчив ся вже, чи ні, бо від нього нічого не можна довідати<br />

ся. Лише пікає і соромить ся, як дівчина...<br />

— Він фуяра, кажу вам. Колись то лишила я їх самих на<br />

цілий вечір, та він їй замісь осьвідчити ся як слід, плів небилиці<br />

про якісь карти табулярні, та но просту осьмішив ся в її очах...<br />

Де-ж так можна...

Hooray! Your file is uploaded and ready to be published.

Saved successfully!

Ooh no, something went wrong!