Вісник, 1905, ч.31 (9)

На переломі.
(Далї;.
III.
Анальоґічну причину знаходимо і для зміцнена острого
характеру робітничих розрухів у 85—86 рр. Сею причиною був
відгомін на росийській ін дустрії відомого крізісу в початку 80-и х
років у західній Европі. Х оч які високі тарифові мура ^ б у д у в а н о
для захисту росийської ін дустрії від забійчих з ^ іід ^ х ^ ^ р ів - -
усе-ж мури сї, як побачимо далі, не можуть ! ґ ї ^ о ^ а х й ^ ¥ и її
і де-далї, росийський капіталізм зростаеть ся
ським, ба навіть із усесьвітним в одну н е р о з р и в н у ^ р 5 ^ ^ у ^ ї:
лість, для якої не байдужі заколоти і ненорм альності в
иньших частин сеї ґрандіозної цїлости, а дуже болячё^.тор
усї частини разом. Західно-європейський крізіс па початку
років відбив ся на росийській індустрії, яка ще не встиглу иЬу,
правити ся від 78 року, дуже тяжко. П родукція всіх товарів"цю-"
меншала; цілком зрозуміло, що се поменшанє продукції му сіло маФц
і мало такі-ж наслідки для робітників, як і в 1878 році. П р а в д а /
д. Е. Дементьев у своїй праці „Фабрика, что опа даетъ населенію
и что опа у него бер етъ “, силкуеть ся довести, що „на зарібок
робітників, які одержують платню поштучно, крізіс ніде ніякого
впливу не зробив, бо поменшала лише скількість робітників,
а не ціна виробів. Кілька проб (!) фабрикантів зменшити
останню приводили до таких величезних робітничих заколотів,
що прий.шлось залишити ї ї “. Та софістичність сих наче-б то
фактичних доказів ледви чи й треба доводити. А дж е-ж ті робітники,
яких більше не потребували пани фабриканти і які не мали
де заробити на хліб, хлїба сього все-ж потребували но старому.
Значить, вони мусїли йти до пп. фабрикантів і добивати ся хоч
якоїсь праці, хоч і ва половину проти старої платні'. А пп. фа-