2007. – № 2

ДО СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУПроте існують і певні вимоги щодо необхідностіврегулювання структури державної службита її компонентів, таких як:• сфери застосування принципів і норм приватногой публічного права;• порядок регулювання законодавства продержавну службу;• структура і моделі державної служби;• система призначення державних службовців;• оплата праці;• права та обов'язки;• відповідальність державних службовців.Дозвольте у своєму виступі зосередитисясаме на описі цих компонентів систем державноїслужби.1. Законодавство про державну службуОдним із ключових принципів європейськогоадміністративного простору є розмежуваннянорм публічного і приватного права, принципівта сфер їх застосування.Під публічним правом розуміємо підсистемуправа, що регулює державні, міждержавні тасуспільні відносини, тоді як приватне право –підсистема права, що регулює майново-вартіснівідносини й особисті немайнові відносини, яківиникають із приводу духовних благ і пов'язаніз особистістю їх учасників. До публічного праваналежать: конституційне, адміністративне, кримінальне,фінансове (включає бюджетне й податкове),адміністративно-процесуальне; кримінально-процесуальне,міжнародне публічне,міжнародне гуманітарне право та ін. До приватногоправа належать: цивільне, сімейне, авторське,житлове, трудове, цивільне процесуальне,міжнародне приватне та ін.Приватне право, за своєю природою, не можезастосовуватися до сфери державної служби,зважаючи на особливості відносин між державнимислужбовцями та їх роботодавцем – державою.Насамперед, так би мовити, «власником»держави є громадяни, суспільство в цілому, якезацікавлене не в отриманні прибутку (що є, певнаріч, основним питанням для приватних компаній),а в легітимності державної влади, забезпеченнінею прав людини, рівності, справедливості,стабільності в державі тощо. У цій ситуації коженгромадянин виступає як рівна державі сторона,оскільки він представляє «власника».Уряд виконує роль своєрідного адміністраторай зобов'язаний забезпечити для населенняті блага, що передбачені конституцією й суспільнимиінтересами. Державні службовці є найнятимидержавою працівниками для реалізаціївідповідних функцій щодо захисту прав і свободгромадян, відстоювання національних інтересівта сприяння сталому суспільному розвиткові.Таким чином, вони добровільно беруть на себеобмеження своїх громадянських прав (аналогічновійськовим, міліції).Саме через те, що державні службовці – це непросто працівники державного сектору, а вонивідіграють важливу конституційну роль, відносиниміж державними службовцями й державоюмають регулюватися законом, а не особистимипереговорами чи індивідуальними контрактами.Існує декілька критеріїв, які відрізняють державнихслужбовців від працівників державногосектору. Державні службовці повинні відповідативимогам дещо іншим, ніж загальні вимоги, установленітрудовим законодавством.Законодавство про державну службу маєзакріпити базові принципи. Перш за все –конституційність – відповідність функціонуваннядержавної служби цінностям та принципам, щозакріплені в конституції й визначають легітимністьдіяльності державної служби. Законодавствовизначає державну службу як інститутдержави, який використовує державну владу,розпоряджається державними коштами, надаєпослуги і створює адміністративний простір длявзаємодії між державою та суспільством. Щобзабезпечити законність і передбачуваність дійдержавних службовців, законодавство про державнуслужбу чітко визначає обов'язки, підзвітністьі дисциплінарну відповідальність державнихслужбовців.Одним з головних завдань закону продержавну службу є забезпечення професіоналізмудержавних службовців у всіх гілках владий на всіх рівнях. Цей принцип вказує на професійніфункції та вимагає професійної кваліфікаціїкожного державного службовця. Для цього в законімають бути визначені принципи відборуі прийняття на державну службу, просування послужбі, а також можливості для відзначеннякваліфікованих працівників.Професіоналізм безпосередньо пов'язаний іззахистом державних службовців від політичногочи будь-якого іншого впливу й вимагає обмеженняучасті державних службовців у політичнійдіяльності. Ключовою є вимога чіткого поділуміж політичними й адміністративними посадами,адже ці дві групи мають різні джерелалегітимності, які не можна змішувати.Діяльність держслужби передбачає відповідальністьїї працівників. Велике значення маєврегулювання конфлікту інтересів на державнійВІСНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 2/2007 25