2007. – № 2

НАУКА – ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННЮнеї економічного примусу. Але в документі невизначено механізм розв'язання кризових ситуацій,обумовлених діями саме країни-гаранта(країн-гарантів).Попередній досвід та сучасні тенденції розвиткугеополітичної ситуації навколо Україниобумовлюють необхідність комплексного використаннячинних механізмів забезпеченнянаціональної безпеки, включення в структурумеханізму реалізації меморандуму додатковихоперативних та ефективних інструментів і процедурреагування на виклики й загрози у воєннійсфері, що передбачені іншими міжнароднимиправовими механізмами з питань безпеки,а саме:• механізмами безпеки ООН, насампередРади Безпеки, Генеральної Асамблеї та Міжнародногосуду;• кризовим консультативним механізмомНАТО, механізмами співробітництва між Україноюта НАТО, що передбачені Хартією, Планомдій Україна – НАТО, Програмою заради миру(ПЗМ);• спеціальними механізмами ОБСЄ ранньогопопередження, запобігання та мирного врегулюваннякриз, постконфліктного відновлення,застосування груп оперативної експертної підтримкий співробітництва, звернення до Парламентськоїасамблеї, суду та арбітражу ОБСЕ,направлення особистих представників діючогоголови, проведення зустрічей, запровадженнядіяльності на місцях, нагляд за виконаннямобов'язків, прийнятих в рамках ОБСЄ;• двосторонніми механізмами обміну інформацією,проведення консультацій та переговоріву разі виникнення «ситуації, що створюєзагрозу миру, порушує мир або зачіпає інтересиїї національної безпеки, суверенітету і територіальноїцілісності» [9], що передбачені відповіднимидокументами, наприклад Договоромпро дружбу, співробітництво і партнерство міжУкраїною і Російською Федерацією;• механізмами «гарячої лінії» Президента таміжпарламентських зв'язків Верховної РадиУкраїни тощо.Конкретна сукупність механізмів міжнародноїбезпеки, послідовність, часові рамки та іншіумови їх застосування формуються залежно відступеня загрози, її змісту, тенденцій змін,впливу на загальний рівень національної безпекидержави, а також від особливостей кожногоз міжнародних правових механізмів урегулюваннякризових ситуацій. При цьому має бутизабезпечена взаємна узгодженість між механізмамиміжнародної безпеки як у рамках сформованоїсукупності, так і з іншими антикризовимимеханізмами, насамперед внутрішньополітичними,а також з ресурсними, інформаційними,організаційними та іншими можливостями щодоїх забезпечення. Кожен із зазначених механізмівмає свої сильні та слабкі сторони, різнересурсне забезпечення, обмеження на сферузастосування, інструментарій і процедури реагуванняна кризові ситуації, ступінь їх бюрократизаціїта час реакції. Тому обґрунтуваннясукупності механізмів, на базі яких повиненформуватися комплексний механізм антикризовогостратегічного управління, має визначальнезначення.Так, наприклад, у випадку виявлення реальнихзагроз у воєнній сфері, здійснення економічногопримусу проти України парламент схвалюєрішення Президента щодо ініціюваннякомплексного застосування міжнародних правовихмеханізмів урегулювання кризових ситуацій,що визначені такими міжнародними документами,як Статут ООН, меморандум, Хартіяпро особливе партнерство між Україною таОрганізацією Північноатлантичного договору,Стратегія ОБСЄ з протидії загрозам безпеці тастабільності в XXI столітті, Хартія Європейськоїбезпеки, Договір про звичайні збройні силив Європі та ін. Згідно із цим рішенням може здійснюватися:• звернення України до країн-гарантів їїнаціональної безпеки та до міжнародних структур,насамперед до Ради Безпеки, ГенеральноїАсамблеї, Міжнародного суду ООН, НАТО, ОБСЄта ЄС, що можуть застосовувати такі методипревентивного та примусового характеру, якпереговори, посередництво, арбітраж, примирення,розрив економічних відносин та ін.;• ініціювання застосування спеціальнихмеханізмів урегулювання кризових ситуаційРади Безпеки ООН, НАТО, ОБСЄ та ЄС, зокремаантикризового консультаційного механізмуНАТО, механізмів Плану дій Україна – НАТО таПрограми заради миру, раннього попередженнякриз та оперативної експертної підтримкиОБСЄ, урегулювання кризових ситуацій ЄС;• організація й проведення обміну інформацією,дво- та багатосторонніх переговорів, міжпарламентськихзв'язків та «гарячих ліній»Президента України;• об'єктивне висвітлення подій у засобахмасової інформації на основі задокументованихданих про події та можливі сценарії їхрозвитку;ВІСНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 2/200741