2007. – № 2

ДО СТАНДАРТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУдва тижні Офісом з управління персоналом, щодопомагає професіоналізації державної служби;4) тенденції повороту державної служби донового менеджменту, тобто наближення формі методів діяльності адміністрації до ринковихпринципів і механізмів, до дерегуляції та приватизації;5) високий статус державного службовця, щовизначається системою матеріальних стимулів.3. Відбір та призначення державних службовців3.1. Загальні принципи вступуПроцедури вступу на державну службу в країнахЄвропейського Союзу ґрунтуються на двохпринципах, що, як правило, прямо передбаченіконституцією. Це:1) рівний доступ кожного громадянина додержавної служби – будь-який громадянин маєправо вступу на державну службу, якщо він (чивона) відповідає загальним вимогам, установленимзаконом, і специфічним правилам, щонеобхідні для виконання конкретних посадовихобов'язків;2) відбір найбільш кваліфікованих осіб наконкретні посади державної служби.Загалом обидва принципи більшою чи меншоюмірою реалізуються в усіх країнах – членахЄС, хоча в деяких з них спостерігається домінантністьодного. Так, у країнах, що зазналивпливу французької моделі державної служби(Іспанія, Португалія, Італія), переважає принципрівного доступу. Водночас у країнах з відкритоюсистемою державної служби, таких як Нідерландичи країни Скандинавії, більше значеннямає принцип відбору найкращих кандидатів навідповідні посади державної служби.3.2. Розмежування політичних та адміністративнихпосадПринцип поділу політичних та адміністративнихпосад є ключовим для систем державноїслужби всіх без винятку розвинених країн.Наприклад, вищими адміністративними посадамиу міністерствах та уряді є:• постійні секретарі – у Великій Британії,Ірландії, Ісландії;• генеральні секретарі – у Франції;• державні секретарі – у Нідерландах, Швеції,Латвії, Литві, Естонії, Угорщині;• генеральні директори – у Польщі.Усі вони, незалежно від того, хто їх призначаєна посади, відбираються відповідно до законодавствапро державну службу шляхом відкритогоконкурсу, який звичайно проводить спеціальнаурядова комісія, державний секретаруряду або центральний орган виконавчої владиз питань державної служби. Вищі державніслужбовці не можуть бути звільнені з посаду зв'язку зі зміною персонального складу уряду.Саме вони здійснюють управління персоналомв органах державної влади й відповідають запризначення, звільнення, просування по службідержавних службовців, дисциплінарне провадженнятощо.Чим відрізняються політичні діячі від державних службовців?За способом призначення:• політики (члени уряду та їхні заступники) призначаються через довіру народу без урахуваннякритеріїв професійності, залежно від того, яка політична сила перемогла на виборах і (або) сформувалаправлячу коаліцію та формує Кабінет Міністрів;• державні службовці призначаються виключно на основі критеріїв професійності через відкритийконкурс.За природою та змістом відповідальності:• політики несуть відповідальність перед парламентом, своїми партіями й народом (виборцями) зареалізацію партійних програм і передвиборчих обіцянок;• державні службовці несуть відповідальність перед законом за об'єктивне, чесне й неупередженеобслуговування кожної людини в частині реалізації гарантованих їй державою прав, і зокрема політиківу системі виконавчої влади (членів уряду) в частині якісної експертизи у сфері формування державноїполітики та якісного менеджменту державних програм.За способом звільнення:• політики можуть бути звільнені без будь-яких обґрунтувань (для цього достатньо, наприклад,узгодженого бажання керівників фракцій, що формують коаліцію);• державні службовці можуть бути звільнені виключно на підставах, визначених законом продержавну службу.ВІСНИК ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ № 2/2007 29